Чому первісні люди не мали проблем із зубами

У останках різних представників роду Homo sapiens тисячолітнього віку вчені помічали добре збережені, рівні й білі різці. А кутні зуби – так взагалі немов зійшли з рекламного плаката стоматологічної клініки.

Це цікаво Про зуби мудрості й слабкий хребет: коли еволюція звернула не туди

Чому ж так, якщо давні люди не користувалися ані зубною щіткою, ані навіть пастою?

Чому люди стародавні мали кращі зуби, ніж люди сьогодення

Дрібка історії

• В епоху палеоліту (завершилася 11 – 12 тисяч років тому) людиноподібні ще нічого не знали про карієс. Археологи наразі не знайшли жодного черепа з давнього кам'яного віку, у якому б були пошкоджені хворобою зуби.
• Все змінилося у неоліті – коли мисливці й збирачі перейшли до землеробства і скотарства. У ту епоху карієс з'явився, але все ще рідко турбував людей.
• Далі прийшла епоха бронзи – відтоді й до приблизно XII століття до нашої ери уражені хворобою зуби були, та археологи знаходили їх у здебільшого рештках літніх людей.
• А от коли знаряддя праці людей стали залізними, карієс почав вражати й молодих людей, причому глибше та жорсткіше. Фахівці вважають, що все це сталося через зміни побуту, умов життя та харчування людей.
• Спроби лікувати зуби вперше зафіксовано у Стародавньому Єгипті приблизно 4,5 тисячі років тому. У тодішніх папірусах описані ушкодження ясен і карієс (його причиною вважали хробака, який їсть зуби).
• У Месопотамії, Індії, Китаї, на території майя та ацтеків також знали про карієс і деякі способи боротьби із ним. Лікували зуби травами, а іноді й хірургічно.

Стародавні люди мали кращі зуби, ніж сучасні / Фото pinterest

Чому ж зуби давніх людей були кращими

Жування

Неандертальці й пітекантропи, на відміну від сучасних Homo sapiens, їжу (як рослинну, так і тваринну) здебільшого споживали сирою. Таку їжу треба було довго та ретельно жувати, тож емаль давніх людей була значно міцнішою.

• Але це геть не означає, що сучасна людина може почати все їсти сирим, і у неї зразу стануть здоровими зуби. Сьогодні людський організм генетично й еволюційно пристосований до інакшого харчування.

Але – посилене жування й активне слиновиділення дійсно інтенсифікують кровообіг і обмін речовин у всіх ланках жувального апарату, що сприяє стійкості емалі та дентину проти карієсу.

До теми 10 міфів про стародавній світ, у які чомусь досі вірять

Цукор

Чимало науковців безпосередньо пов'язують стоматологічні проблеми сучасних людей з надмірним вживанням цукру. Якщо зазирнути до історії, то видається так, що проблема ця виникла після мандрівки Колумба до Америки.

• Тоді європейці завезли американську цукрову тростину, яка помітно змінила раціон солодкого в іспанців, німців, італійців і французів. Раніше її також знали, але возили з Індії довгим і складним шляхом як вкрай цінний продукт.

Отже, вже у середині XVI століття цукор став масовим продуктом і частиною повсякденної кухні. Хоча буквально за століття до того цей продукт продавали тільки в аптеках як ліки.

Ретельно жувати, менше споживати цукру, більше перебувати на сонці / Фото unspash

Сонце

Нестача кальциферолів (вітаміну D), які в організмі людини виробляються під впливом сонячних променів, без сумніву, створює проблеми для здоров'я. І на здоров'я зубів (зокрема, мінералізацію у дентині) – також.

• Стародавні мисливці й збирачі цієї проблеми не знали, адже мешкали у здебільшого теплих краях і достатньо часу перебували на сонці.

Під час міграцій у суворіших північних землях люди адаптувалися й до нових умов життя. Але – дефіцит вітаміну D таки виник, а відтак і позначився на зубах їхніх нащадків.