"Чорний жовтень" 1993: як у Росії розчавили танками зародки демократії
У жовтні 1993 року в Росії стався антиконституційний державний переворот. Тодішній президент Боріс Єльцин, як справжній "русскій", був прихильником "крєпкой рукі", а не демократії.
А парламент, бачите, заважав. Щоправда, в парламенті дійсно сиділи здебільшого комуністи й відставні радянські військовики, тож, погодимося, заважати вони вміли.
Також цікаво Єдиний з України: бренд Nemiroff викликав ажіотаж на міжнародній виставці у Каннах
Хай там як, але у підсумку Єльцин заборонив парламент, а парламент заборонив Єльцина. Що було далі – нагадуємо на Men 24.
Нема аргументів – є танки: згадаймо єльцинський переворот
Люди вийшли на протести, підтримати демократію. Єльцина ж підтримали силовики – як уміли: до Верховного Совєта поїхали танки. Танки розстріляли зі своїх гармат депутатів, які забарикадувалися у будинку.
А ще Єльцин контролював телебачення – і по телевізору всім сказали, що "потєрь нєт", і "спецопєрация ідьот по плану". А тим часом БТР чавили на вулицях людей.
До слова:
- Так от, тоді, 3 – 4 жовтня 1993, саме батальйон капітана Суровікіна пішов на таран на барикади захисників демократії, розтрощив їх та вбив щонайменше трьох людей.
- За що відсидів 7 місяців під вартою. Звісно, потім звинувачення з нього зняли (Єльцин же переміг).
Недарма ті події у народі називали "чорним жовтнем" / Фото АР
Отже, наслідком держперевороту у моменті стали півтораста вбитих цивільних. Традиційно для Росії.
Наслідком в історичній перспективі – зміни до конституції, закріплення значних повноважень президента, що згодом переросло у диктатуру єльцинського наступника Путіна.
Тож можна сказати, що свободу й демократію в Росії задушили танком у зародку – не встигли вони й підняти голову після розвалу СРСР.
А ми їх плекали, виховували та розвивали. І нікому не віддамо.
До теми – докладно про криваві події у Москві жовтня 1993 року: дивіться відео