14 вересня 1812 року Наполеон без перешкод окупував Москву: нагадаємо, як це було

14 вересня 2022, 09:52
Читать новость на русском

"Маскву нікто нікагда нє брал!" Пригадуєш цю мантру російських пропагандистів? Звісно, адже це одна з тих тез, яку активно просували мало не всі кремлівські рупори. І, звісно, це одна з тих тез, які є цілковитою брехнею.

Цього дня ми на Men 24 не будемо згадувати руйнування Москви ординськими ханами, а згадаємо Наполеона. Бо саме цього дня, 14 вересня, французькі війська під його командуванням зайшли до російської святині. А потім хтось її спалив.

Також цікаво Перший пішов, або Як в Україні починався ленінопад

Як "стародавня столиця" виявилася нікому не потрібною

Битва під Бородіно (французи її називають "Битва біля ріки Москва") була кривавою для обох сторін, попри те, що не тривала й доби. Росіяни зазнали поразки, а армія Наполеона подолала сотню кілометрів, власне, до міста Москва. Тоді воно не було столицею імперії (Санкт-Петербург був), але мало визначальне географічне та символічне значення для місцевих. Це розумів і Наполеон, який столицю називав головою росії, а от Москву – її серцем.

  • Та з подивом побачили французи, що Москва, про важливість якої росіяни стільки говорили й за яку кістьми у буквальному сенсі лягали під тим же Бородіним… Покинута напризволяще.
  • Російська армія вирішила не битися за місто, бо "не знайшла вигідних позицій". Це, уявіть собі, якби українці в лютому чи березні вирішили не захищати, наприклад, Харків – бо до нього ворог близько підійшов.

А проте росіяни – цілком інший народ, мало чим на нас схожий. Тож 14 вересня 1812 року Наполеон без перешкод увійшов у Москву. І вже після опівночі місто охопила масштабна пожежа – за кілька днів Москва вигоріла на двох третинах площі.


Napoleon in burning Moscow / Adam Albrecht, 1841

Хтось спалив Москву

Кажуть, це був свідомий крок росіян, які хотіли позбавити французів можливості спокійно зазимувати. Та якщо це так, то історія видається геть моторошною – адже російська армія залишила у місті тисячі поранених солдатів, і отримала гарантії від французів, що за ними будуть доглядати. Кремлівські історики, звісно, пишуть тепер, що з Москви евакуювали абсолютно всіх – але документи свідчать про інше.

  • Утім, можливо, пожежа мала природний характер: просто хтось не там покурив – і саме відтоді у росіян виробилася така звичка.
  • Є свідчення і про іншу відому вже звичку: коли російські війська повернулися у Москву, то застали там купу агресивних місцевих, які активно грабували та мародерили все, що ще у місті залишалося.

Справедливості заради – ту війну Наполеон все ж програв. У жовтні він вийшов із Москви, а до кінця грудня й загалом із росії. Історики не можуть достеменно пояснити, чому саме так сталося, і, бува, натякають, що того року Наполеону просто "тотально не щастило". Така от історична прикрість.