Кажуть, "розумний лазер" армії США знищив перший в історії безпілотник, але є нюанси

Військові не підтвердили й не спростували цю інформацію. Але ретельно сформульовані заяви офіційних осіб роблять її все більш правдоподібною.

Дивися також 300 кілометрів за 8 днів: британець пройшов пішки з Будапешта до Ужгорода, щоб стати до лав ЗСУ

Як шукали секрет успішного ураження дрона лазером

Збиття безпілотника лазером, якщо воно таки відбулося, є кульмінацією зусиль Пентагону, які тривали десятиліттями та коштували мільярди доларів. Для цього знадобилися сучасні технології, які роблять лазери ефективними.

• Пентагон з ентузіазмом ставиться до лазерів з моменту, коли їх винайшли. Здавалося, лазер – це саме те, що шукали військові. Ще у 1962 році проєкт "Дефендер" вже мав на меті збивати радянські ракети. А у 1963 Карибська криза додала терміновості роботі над лазером.
• На створення життєздатної зброї пішло ще 10 років, і 13 листопада 1973 року наступник "Дефендера" збив безпілотник-мішень. Але програма так і не змогла перетворити технологію на практичну зброю.
• Відтоді робили багато високоенергетичних лазерних систем, і всі вони збивали безпілотники. Наприклад, гігантський YAL-1, хімічний лазер мегаватного класу, встановлений на авіалайнері 747. Це відгалуження "Зоряних війн" здійснило політ у 2002, але його списали у 2014, так і не вивівши на оперативний статус.
• Деякі системи приймали на озброєння, як-от XN-1 LaWS на десантному кораблі USS Ponce у 2014. Її допустили до експлуатації під час перебування корабля в Перській затоці, але не використовували в бою. Аналіз показав, що LaWS не підходить для серійного виробництва через проблеми з малими цілями.

Зараз американські військові мають понад 30 різних програм з використання лазерів. Деякі з них зараз використовують проти дронів хуситів і повстанців в Іраку і в інших країнах. Деякі мали погані відгуки щодо "значних розбіжностей між результатами лабораторних досліджень і випробувань та реальним тактичним розгортанням".

Система LOCUST може стати вироком для "Шахедів" та подібного штибу дронів / Фото BlueHalo

LOCUST, здається, працює так, як треба

А от система LOCUST, здається, робить саме те, для чого його розробили. Її виробник BlueHalo вже понад 40 років спеціалізується на лазерному зв'язку, їхні системи стоять на МКС та на військових супутниках США.

• Найважливіше на LOCUST – це програмне керування променем та інструментарій штучного інтелекту. ШІ може точно класифікувати кожен тип безпілотника, а потім визначити його слабкі місця, де промінь завдасть найбільшої шкоди.
• Отже, LOCUST може точно поцілити в конкретну точку на безпілотнику і знищити його. А не випромінювати енергію навгад і сподіватися на щасливий випадок. Недорогі ударні дрони, як-от "Шахеди", які використовують росіяни, стали б чудовою мішенню для таких лазерів.

Що важливо, лазери не мають скінченних боєприпасів, натомість мають низьку вартість пострілу. Але лазер сам по собі не є повноцінним засобом захисту і має бути частиною інтегрованої, багаторівневої системи.

Війни безпілотників на горизонті, лише Україна планує побудувати два мільйони дронів цього року. Тож тактичні лазери, ймовірно, теж стануть дуже важливими для виживання сухопутних військ. Приємно усвідомлювати, що, нарешті, вони, здається, працюють.