Одна з теорій стверджує, що людський біпедалізм – розвиток двоногого пересування – зводиться до економії енергії. І щоб це збагнути, науковці з Університету Аризони, Каліфорнійського університету в Девісі та Університету Вашингтона в Сент-Луїсі навчили шимпанзе вертикальної ходьби. Адже, на думку науковців, саме цей вид приматів є найближчим сучасним родичем людини.
Цікаво Мухи також здатні вчитися: науковці провели нове дослідження
Експеримент зі шимпанзе
П'ятьох дорослих шимпанзе дослідники поставили на бігову доріжку та вимірювали їхні показники під час вертикальної ходьби на задніх лапах, а також накарячках. Примати носили спеціальні маски, які відстежували, скільки кисню вони використовували. Дослідники також вимірювали, який тиск вони чинили на бігову доріжку. Це дало розуміння того, якими м’язами користувалися тварини. Такі ж виміри були проведені для чотирьох дорослих людей.
Тести на ходьбу показали, що шимпанзе в середньому витрачали ту саму кількість як на двох, так і на чотирьох лапах. Водночас люди затрачали на 75% менше енергії, ніж мавпи.
Шимпанзе / Фото pixabay
Крім того, аналіз відеозаписів ходячих шимпанзе показав, що вони зазвичай використовують великі м’язи стегна і роблять короткі кроки, коли ходять вертикально. Люди, як правило, використовують менші м’язи і роблять довші кроки. Це призводить до поліпшення енергоефективності.
Таким чином, результати експерименту проілюстрували, як витрати енергії сприяли еволюції людини. А скам'янілості ранніх людей, які пристосувались до вертикальної ходьби, показують, що у деяких з них розвинулися довші ноги, змінилася структура стегна та потовстішали кістки ніг. Це дозволило їм полегшити ходіння та зменшити кількість затраченої енергії.
Інші теорії біпедалізму
До експерименту з шимпанзе на біговій доріжці, яке було першим дослідженням вертикальної ходьби у дорослих приматів, вчені обговорювали різноманітні теорії, чому люди ходять вертикально. Багато з цих пояснень так чи інакше посилалися на ідею економії енергії.
- Ходьба вертикально звільняла руки
Одна з теорій припускає, що ходьба на двох ногах звільняла руки, які потім можна було використовувати для збору їжі. Якщо примат ходив на чотирьох лапах, то він не був у змозі принести в сім’ю багато продуктів. Коли ж самець ходив вертикально, він повертався додому з достатньою кількістю їжі, тим самим економив свою енергію. Тоді самка могла бути поруч з молодими і піклуватися про них, забезпечуючи їхній захист від хижаків.
- Щоб пробиратися через воду
Друга теорія передбачала, що гомініди почали ходити вертикально, щоб подорожувати по воді. Шимпанзе досі це роблять, піднімаючись на задні лапи, вони пробираються через річку чи струмок.
Примат переходить через водойму / Фото EastNews
- Щоб охолодитись
Ще одна теорія передбачала, що наші древні предки вставали на задні лапи, щоб охолодитись. Стоячи вертикально, їхні тіла менше піддавалися дії сонця.
- Зміна умов та середовища існування
Деякі дослідники вважають, що кілька мільйонів років тому потепління та зменшення лісового середовища змусили наших предків проходити довший шлях для пошуку їжу. Ходьба на двох ногах зробила ці подорожі менш енергозатратними. А мінливий клімат призвів до того, що примати почали жити на землі, а не на деревах та лісових навісах. Тоді їжі стало більше, а ходячи на двох ногах, вони мали перевагу.
Читайте також У вегетаріанців здоровіший біомаркер хвороб, ніж у м'ясоїдів
- Ніколи не залишали дерева
Завершальна теорія стверджує, що нашим предкам ніколи не доводилося залишати дерева, щоб навчитися ходити на двох ногах. Натомість вони розвинули такі навички, живучи над землею. Орангутанги є сучасним прикладом, оскільки вони часто стоять вертикально на гілках дерев і, щоб зберегти рівновагу, хапаються передніми кінцівками за інші гілки.