Олімпіади 100 років тому: перший паралімпієць, спорт для одного глядача і змагання з мистецтва

Наприклад, у 1900 році змагання в одному з видів спорту провели аж для одного глядача. А в 1904 з'явився перший олімпійський чемпіон із протезом.

Варто знати Краще один раз побачити: Nemiroff запустив сміливу кампанію, присвячену барній культурі

"Популярний" крокет

У крокеті спортсмен має спеціальним молотком провести кулю крізь ворота, розставлені на майданчику. Переможцем стає той, хто пройде дистанцію швидше.

• На олімпіадах цей спорт з'явився тільки один раз (у Парижі в 1900 році), і одразу згас. Його популярність була настільки "високою", що на змагання подивитися прийшов аж один уболівальник.

А проте спортсмени розіграли три комплекти нагород. Правда, учасників було всього 10, і всі вони були французами, але глядача, здається, все влаштовувало.

Цікавий факт: на змаганнях із крокету був парний вид програми.

• Участь у ньому взяла одна пара. Вона ж, ясна річ, і "взяла" золото.

Десь приблизно так і було (жінки змагалися разом із чоловіками) / Фото wikidata

По канату із протезом

Насправді лазіння по канату було видом програми на 5 олімпіадах. Ще в Афінах у 1896 спортсмени підтягували себе на 15-метрову висоту, а судді при цьому оцінювали не тільки швидкість, а й стиль.

• У 1900 канат скоротили до 8 метрів (мабуть, через те, що на минулих іграх тільки двоє людей вибралися на верхівку).

А ще вирішили забути про стиль – аби хоч вибралися.

Цікавий факт: у 1904 році чемпіоном став Джордж Ейзер – представник Сполучених Штатів Америки.

• Виграти золото йому не завадила й дерев'яна нога (фактично, чоловік став першим паралімпійцем, хоч тоді такого слова, звісно, й не знали).

Спершу це було стильно, та потім залишився тільки дух швидкості / Фото wikidata

Змагання з мистецтв

Засновник олімпійського руху барон П'єр де Кубертен буквально мріяв якось поєднати спорт і мистецтво. Це сталося не зразу, але у 1912 у Стокгольмі в програмі олімпіади з'явилися конкурси мистецтв.

• Усе як належить – з дисциплінами (архітектура, література, музика, малювання та скульптура), суддями, медалями і церемоніями нагородження. І так було аж до 1948, поки МОК не вилучив мистецтва із програми ігор.

Утім, мрійник П'єр де Кубертен встиг виграти золото – в літературному конкурсі 1912 року. Він розгромно переміг опонентів із твором "Ода спорту", хоча й скромно подався під псевдонімом "Георг Гогрод і Мартін Ешбах".

Цікавий факт (і не один): унікальними прикладами в історії олімпійського руху стали американець Волтер Вінанс, угорець Альфред Хайос та британець Джон Коплі.

• Перший виграв золото у 1908 у стрільбі з лука, а в 1912 – у змаганнях скульпторів.
• Другий взяв аж два золота в плаванні 1896 року, а потім переміг у новій номінації "архітектура та дизайн стадіонів" (щоправда, аж через 28 років).
• А третій виграв у номінації "гравюри" на іграх 1948 року, коли мав повних 73 роки (він і досі залишається найстарішим олімпійським чемпіоном в історії).

Оглядини претендентів на медалі / Фото wikidata

Для розрядки Олімпійське тренування та 12 тисяч калорій: бодибілдер кинув собі божевільний виклик