Поглянь на кільця Урана на епічному святковому фото з космічного телескопа Вебба

Це вже друге зображення Урана, зроблене JWST у 2023 році. Перше, оприлюднене у квітні, було двоколірним і складалося з зображень в інфрачервоному діапазоні двох довжин хвиль, а нове зображення додає ще дві довжини. Це й дає набагато повніший огляд далекої планети.

Дивися також Феєрія смаку та емоцій: найпопулярніші коктейлі 2023 року

Ба більше, на новому зображенні Урана від JWST видно не лише планету. Там кільця її яскраво сяють в інфрачервоному світлі, а оптика JWST навіть дозволила розрізнити невловне й розсіяне внутрішнє дзета-кільце. Багато з 27 супутників Урана також можна побачити, зокрема й п'ять великих – Аріель, Міранду, Оберон, Титанію та Умбріель.

Фантастично красиве зображення Урана показали астрономи

Фото показує планету та її кільця з новою чіткістю. Зображення вишукано фіксує сезонну північну полярну шапку Урана, враховуючи яскраву білу внутрішню шапку і темну смугу в нижній частині полярної шапки. На відміну від полярних шапок Землі й Марса, які складаються з твердого льоду, Уран – газоподібний світ, і його полярні шапки – це туманні ореоли аерозолів, які висять високо в атмосфері.

Зображення Урана, отримане камерою NIRCam ближнього інфрачервоного діапазону з космічного телескопа Вебба / Фото NASA, ESA, CSA, STScI

• Приблизно чверть уранового року, який триває 84 земних, один полюс перебуває в постійному денному світлі, а інший – у тривалій ночі. Зараз північний полюс звернений до нас, але у 2070 році настане черга південного полюса погрітися влітку на такій великій відстані від Сонця (2,96 мільярда кілометрів).
• Уран – дійсно дивна планета, оскільки з невідомих причин обертається навколо Сонця боком, нахиленим на 98 градусів до площини екліптики (площини орбіт інших планет). Це створює унікальні кліматичні умови, які астрономи прагнуть спостерігати за допомогою JWST напередодні північного літнього сонцестояння Урана у 2028 році.

Ширший вигляд Урана з JWST – зверни увагу на численні галактики на задньому тлі / Зображення NASA, ESA, CSA, STScI

У 1986 році, коли "Вояджер-2" пролітав повз гіганта, синьо-зелений Уран здавався трохи нудним проти Юпітера чи Сатурна. Що ж, вдосконалене бачення телескопа JWST геть спростовує такі думки.

До слова: Десятирічний огляд планетарної науки та астробіології визначив місію на Уран як пріоритет. Понад 10 років треба летіти, щоб досягти Урана, і у 2030 році мав би відбутися старт. Але наразі планетологи все ще нервово очікують на дозвіл від НАСА.