Від Олександра Македонського до Єлизавети: 5 світових лідерів, які керувалися астрологією

Зазирнемо у трохи давніше минуле, аби зрозуміти, з чого усе почалося. І далі розповімо про кількох таких лідерів, які покладалися на астрологів у вирішальні й не тільки моменти.

Також цікаво Аж ніяк не вино: який алкогольний напій вважається найменш калорійним

Єлизавета та Ді

Королева Єлизавета I зверталася до астролога Джона Ді щодо всіх своїх рішень. Якось консультація відбулася в час, коли жінка була під загрозою страти своєю сестрою, королевою Марією I.

• Коли Ді вивчив карту народження Єлизавети, то передбачив, що насправді Марія раптово помре, а Єлизавета зійде на трон.
• Ну, так сталося, тож Єлизавета й надалі ніколи не забувала про пророцтва. Ді був головним радником Єлизавети до кінця її правління.

Та на той час – кінець XVI століття – нічого дивного в цьому не було, астрологію часто і багато використовували як інструмент у політиці та медицині.

Генерал Валленштейн узгоджував всі свої битви з астрологами – крім останньої / Фото Wikimedia

Валленштейн і гороскоп Кеплера

Альбрехт Валленштейн був генералом, який командував військами імператора Фердинанда II під час Тридцятилітньої війни. З 1625 по 1632 рік він домігся значних успіхів у боях проти Швеції. І більшу їх частину він приписував своїй астрологічній карті.

• У 25 років, у 1608, чоловік звернувся до відомого вченого й астронома Йоганна Кеплера, щоб той склав для нього гороскоп. Нотатки Кеплера були сприятливими: "Незвичайна натура Валленштейна буде здатна на великі вчинки". Валленштейн взяв ці прогнози близько до серця та спирався на них усю війну.
• І все було добре начебто. Але перед вирішальною битвою при Лютцені в 1632 році Валленштейн почув несприятливий астрологічний прогноз: все піде погано. Почув, але не прислухався. У підсумку Валленштейн зазнав поразки від шведів. А в 1634 році Валленштейна стратили ірландці за спробу влаштувати державний переворот.

Це було в той самий рік, на який Кеплер передбачив майбутньому генералу смерть, створюючи гороскоп.

Клеопатра і Птолемей

Клеопатра, цариця Єгипту, консультувалася з астрологами щодо міжнародних подій, особливо у центрі тодішнього світу – Римі. Але поява астрологів у дворі цариці за контексту її часів має певний сенс:

• Клеопатра жила в епоху Птолемея, а той був математиком і астрономом, який зробив значний внесок у розуміння планетних конфігурацій.
• Він також дуже гарно пояснив різницю між популярними на той час єгипетськими знаками Зодіаку. Тож цілком природно, що все це вплинуло на Клеопатру і на її позицію як лідера.

Звичайно, посеред двотисячолітнього минулого важко дізнатися особливості розмов Клеопатри з астрологами. Однак очевидно, що вона дуже цікавилася цією дисципліною і регулярно консультувалася з її апологетами.

Бог Сонця під зорями передає Хамурапі Кодекс законів / Фото myunusualjourneys

Кодекс Хамурапі

Вважається, що астрологія виникла в цивілізації Вавилона близько 5000 років тому, а розквітла під час довгого правління Хамурапі. Це було задовго до Олександра Македонського та його величезного впливу на розуміння космосу вавилонянами.

• Хамурапі добре відомий жорстоким і обширним юридичним трактатом, відомим як "Кодекс Хамурапі", що діяв у Вавилоні приблизно з 1792 по 1750 рік до нашої ери. Та до чого тут астрологія?
• Річ у тім, що прості вавилоняни базували свої релігійні вірування на зірках і планетах. Власне, планети вважали богами, які посилали повідомлення безпосередньо правителю. Тому розташування планет і зірок у галактиці було надзвичайно важливим для тих, хто шукав знаків із космосу.

Отже, за легендою, Хамурапі отримав закони для свого кодексу просто від бога – бога Сонця і справедливості Шамаша (приблизно так, як і Мойсей на Синаї отримав 10 заповідей). А от як сам Хамурапі ставився до астрології, історики не знають.

Точка відліку – Олександр Македонський

Олександр Македонський – це якраз той хлопець, який започаткував довгу когорту політичних і військових лідерів, які використовували астрологію для ухвалення рішень. Так, Хамурапі жив раніше, але Олександр скористався концепцією найсильніше. До того ж – астрологія, якою ми її знаємо сьогодні, сягає корінням саме до нього.

• Після завоювання Вавилона в 331 році до нашої ери Олександр поєднав східну практику астрології з базою знань грецької математики. Цей малоймовірний шлюб і призвів до розвитку сучасної астрології.
• До цього вавилоняни використовували нічне небо, щоб робити передбачення для своєї імперії та правителя, але не для окремих людей. Греки ж почали робити власні передбачення.

І, до біди, вони передбачили, що Олександр загине в битві у Вавилоні. Точність цього прогнозу вразила сучасників і започаткувала тенденцію звертатися до астрологів, щоб зрозуміти, що має статися.