Видовищна туманність Метелик попереджає людство про остаточну долю Сонця

Ми знаємо, що туманність Метелик – це величезна оболонка з сяючого газу на відстані приблизно у 4000 світлових років від Землі. За формою нагадує метелика, звідси й назва.

Також цікаво Відмінні компаньйони для зимових вечорів: топ коктейлів у холодну пору року

Туманність Метелик розкриває людству долю нашого Сонця

Цей космічний метелик є показовим прикладом того, що відбувається, коли такі зірки як Сонце вичерпують паливо і гинуть. Колись дуже могутня зірка прихована в точці, де зустрічаються два крила Метелика, яка нині лише тліє та є крихітним зруйнованим білим карликом.

Самі "крила" – це залишки зовнішніх шарів газу, викинуті в космос тисячі років тому, коли у зірки закінчилося ядерне паливо і вона померла. Сьогодні розмах цих крил перевищує 3 світлові роки, що в кілька тисяч разів більше за розмір Сонячної системи.

Структурні зміни в туманності Метелик між 2009 і 2020 / Фото Університету Вашингтона

Понад століття астрономи намагалися зрозуміти, чому туманність Метелик набула такої виразної комахоїдної форми, тоді як більшість інших туманностей поширюються в космосі в акуратних та круглих візерунках. І от нові сповільнені зображення туманності, представлені 12 січня, пропонують нові підказки.

• Порівнюючи два зображення крил метелика, зроблені космічним телескопом Хаббла у 2009 та 2020 роках, дослідники виявили нові дивні процеси, що стимулюють ріст туманності. Команда вчених виявила ознаки кількох "струменів" інтенсивного вітру, що дме від центральної зірки туманності, які, схоже, хаотичними перехресними візерунками виникали упродовж тисячоліть.
• Ці струмені, які вивергалися з зірки 2300 і 900 років тому, штовхали речовину до країв туманності на надзвичайно високих швидкостях – до 800 кілометрів на секунду. Тим часом речовина, розташована ближче до центральної зірки, повзе назовні лише з десятою часткою швидкості, що призводить до утворення складних і асиметричних структур у крилах туманності.

Туманність Метелик є екстремальною за масою, швидкістю та складністю викидів із центральної зірки. Температура якої причім більш ніж у 200 разів вища за Сонце, але вона лише трохи більша за Землю,
– розповів керівник дослідників Брюс Балік.

NGC 6302, туманність Метелик / Фото NASA

На думку дослідників, форму Метелика все ще складно пояснити за допомогою моделей формування туманності, які зараз існують. Цілком можливо, що центральна зірка туманності зіткнулася з прихованою зіркою-компаньйоном або, принаймні, поглинула додатковий газ з неї, утворивши складні магнітні поля, які сформували характерні крила туманності. Однак це лише гіпотеза. Необхідні додаткові дослідження, щоб пояснити метаморфози цього космічного метелика.