Космічний телескоп Вебб виявив натяк на таємниче полярне сяйво над "зіркою, що не відбулася"

Полярні сяйва добре відомі на Землі. Вони виникають унаслідок зіткнення заряджених частинок Сонця з молекулами в нашій атмосфері. Зазвичай їх бачать лише у високих широтах, оскільки земна магнітосфера спрямовує ці частинки до полюсів.

Дивися також Коктейлі з собою та вибір преміальності: якою буде барна культура у 2024 році

А проте такі сяйва помічали й навколо інших планет Сонячної системи, як-от Юпітера і Сатурна, і навіть над деякими їхніми супутниками. Ці світлові шоу, ймовірно, спричинені бомбардуванням зарядженими сонячними частинками.

Коричневий карлик із полярним сяйвом

А от нещодавно виявлене полярне сяйво навколо коричневого карлика W1935, розташованого за понад 40 світлових років від Землі, є загадковим. Адже поблизу нього немає зірок, які могли б постачати заряджені частинки для розпалювання сяйва.

• Коричневі карлики більші за планети-гіганти та менші за зорі, але утворюються так само – з хмари газу і пилу, що колапсує. Тобто більшість коричневих карликів ізольовані від зірок.
• Їх також називають "зірками, що не відбулися", тому що вони не мають достатньої маси, щоб запустити ядерний синтез водню в гелій в їхніх ядрах.

На потенційне полярне сяйво над W1935 вказували інфрачервоні викиди метану, зафіксовані JWST.

• За відсутності зовнішнього сонячного вітру, який міг би спричинити сяйво, вчені вважають, що всередині карлика може відбуватися якийсь процес, що постачає енергію до його атмосфери.
• Також міжзоряна плазма може вражати W1935, або ж коричневий карлик може бути не повністю ізольованим і отримувати приплив частинок від сусіднього активного місяця.

До слова: полярні сяйва і раніше використовували для пояснення незвичайних властивостей коричневих карликів. Однак саме спостереження JWST за W1935 стало першим випадком, коли помітили викид метану від коричневого карлика, що й вказало на полярне сяйво.

"За допомогою JWST ми можемо дійсно "відкрити капот" хімії та розпакувати, наскільки схожими або відмінними можуть бути авроральні процеси за межами нашої Сонячної системи", – яскраво підсумував один з учасників дослідження.