Полярні сяйва добре відомі на Землі. Вони виникають унаслідок зіткнення заряджених частинок Сонця з молекулами в нашій атмосфері. Зазвичай їх бачать лише у високих широтах, оскільки земна магнітосфера спрямовує ці частинки до полюсів.
Дивися також Коктейлі з собою та вибір преміальності: якою буде барна культура у 2024 році
А проте такі сяйва помічали й навколо інших планет Сонячної системи, як-от Юпітера і Сатурна, і навіть над деякими їхніми супутниками. Ці світлові шоу, ймовірно, спричинені бомбардуванням зарядженими сонячними частинками.
Коричневий карлик із полярним сяйвом
А от нещодавно виявлене полярне сяйво навколо коричневого карлика W1935, розташованого за понад 40 світлових років від Землі, є загадковим. Адже поблизу нього немає зірок, які могли б постачати заряджені частинки для розпалювання сяйва.
- Коричневі карлики більші за планети-гіганти та менші за зорі, але утворюються так само – з хмари газу і пилу, що колапсує. Тобто більшість коричневих карликів ізольовані від зірок.
- Їх також називають "зірками, що не відбулися", тому що вони не мають достатньої маси, щоб запустити ядерний синтез водню в гелій в їхніх ядрах.
На потенційне полярне сяйво над W1935 вказували інфрачервоні викиди метану, зафіксовані JWST.
- За відсутності зовнішнього сонячного вітру, який міг би спричинити сяйво, вчені вважають, що всередині карлика може відбуватися якийсь процес, що постачає енергію до його атмосфери.
- Також міжзоряна плазма може вражати W1935, або ж коричневий карлик може бути не повністю ізольованим і отримувати приплив частинок від сусіднього активного місяця.
"За допомогою JWST ми можемо дійсно "відкрити капот" хімії та розпакувати, наскільки схожими або відмінними можуть бути авроральні процеси за межами нашої Сонячної системи", – яскраво підсумував один з учасників дослідження.