Що дало змогу деяким історикам згодом називати Сагайдачного геніальним полководцем, але недалекоглядним державником – адже він мав шанс знищити гідру в зародку. Але, звісно, така оцінка є надто різкою – гетьман не міг у жоден спосіб зазирнути у наступні 400 років і дізнатися, у якого монстра перетвориться Московія.

Варто прочитати Від творіння алхіміків і до напою Джеймса Бонда: як змінювалася горілка упродовж століть

Похід на Москву 1618: що слід згадати

У 1618 році Владислав, польський королевич, претендував на московський трон. Закріпити свою претензію він вирішив військовим походом, але організувати власне військо вдалося не надто добре. Аж тут нагодилося союзне військо козаків гетьмана Петра Сагайдачного у приблизно 20 тисяч бійців.

Під час походу на Москву Сагайдачний взяв Путивль, Єлець, Лебедин, Шацьк, Коломну. Переміг у боях московитів князя Волконського, ополчення Пожарського, і військо тверського намісника Бутурліна. До слова, є цікава легенда, що Бутурліна Сагайдачний скинув із коня в особистому двобої.

Та хай там як, а на початку жовтня 1618 року Сагайдачний стояв на Арбатських воротах Москви.

Сагайдачний мав концепцію знищення Московії як держави. Останній її етап – штурм Москви, але він закінчився невдало для поляків і козаків,
– сказав із цього приводу професор Віктор Брехуненко.


Сагайдачний перед Арбатськими воротами Москви, жовтень 1618 / Художник Андрій Серебряков

Чому козаки Сагайдачного не взяли Москву

Чому ж так сталося? Чому Владислав уклав мир із царем Михайлом? Одразу зауважимо, що Сагайдачний був категорично проти того миру, і писав Владиславу так: "Народ цей упертий має під ноги вашої королевичевої величності піддатися".

Далі відбувалося щось дивне. Поляки, які наче й хотіли укласти мир, штурмували Москву, але невдало – ані стіни, ані ворота подолати не вдалося. А полки Сагайдачного, який якраз і хотів взяти Москву, з незрозумілих причин у бій так і не ввели. Ну, окрім невеличкої частини, яка завдавала відволікаючого удару.

  • За однією з версій, набожний гетьман сам не захотів атакувати місто, бо в цей час православні Москви влаштували хресний хід. Утім, це така ж легенда, як і двобій Сагайдачного та Бутурліна на конях. І найбільше поширювала її радянська пропаганда, яка намагалася намалювати з козацького лідера прихильника "возз'єднання братніх народів".
  • За іншою версією, куди правдоподібнішою, наближення важкої зими та відсутність достатнього фінансування кампанії у Польщі стримали Владислава від продовження бойових дій. Зрештою, за Деулінським перемир'ям поляки отримали значний шматок території Московської держави, а сам Владислав зберіг право на московський трон.

Варто переглянути – як козаки у 1618 році на Москву ходили: відео до теми

А здобутком Сагайдачного стало визнання Чернігівщини та Сіверщини українськими землями.

Що цікаво, поляки та московити після тривалих переговорів підписали перемир'я на 14,5 року (чому саме такий строк – таємниця). Яке, у підсумку, Москва традиційно порушила – за рік до його закінчення.