Ці історії передавали поколіннями, тож на якомусь етапі людської еволюції вигадані монстри стали частиною нашої колективної свідомості. Сьогодні на Men 24 ми розповімо про кількох таких – які живуть "серед людей" найдовше.

Також цікаво Ними насолоджуються по всьому світу: 10 найпопулярніших коктейлів, які варто спробувати

Чупакабра

  • Чупакабра мешкає в Пуерто-Ріко, Південній Америці та Мексиці, а іноді навіть відвідує південний захід США. Її описують як собакоподібну істоту з шипами на спині.
  • Уперше Чупакабру побачив у 1995 фермер у Пуерто-Ріко, останнє відоме свідчення – відео 2019 року. Основна ознака поведінки – висмоктує з тварин кров. Тож Чупакабра – неперевершений, але наймолодший міф у нашому списку.


Чупакабру легше намалювати, ніж сфотографувати / Малюнок Robert Borashan

Мокеле-мбембе

  • Мокеле-мбембе мешкає в басейні Конго в Африці. Це велика та схожа на слона істота з довгою шиєю та довгим хвостом, схожим на змію. Перше спостереження зареєстрували у 1909, автор – відомий мисливець Карл Гагенбек. Він написав, що чув про таку істоту від тубільців як про "наполовину слона, наполовину дракона".
  • У 2016 група документалістів відвідала багато сіл у вказаному районі та почула схожі історії. А проте місцеві вказали й те, що Мокеле-мбембе прожило 100 років і померло від старості.

Бігфут

  • Бігфут або Сасквотч населяє ліси у тихоокеанському північно-західному регіоні Північної Америки. Його описують як велику, волохату та мавпоподібну істоту. Багато індіанських груп мають стародавні перекази про цих волоханів.
  • Кілька спостережень описані в ХІХ столітті, а з 1950-х Бігфута зустрічали надзвичайно часто – при цьому жодного разу не спіймавши.

Єті

  • Єті – "родич" Бігфута, який населяє Гімалайський регіон Непалу та Тибету. Теж волохатий, але більш людиноподібний, а іноді – ведмедеподібний.
  • Перше зареєстроване спостереження – 1832, британський дослідник Ходжсон. У ХХ столітті міф набув нечуваного розмаху після знахідки нібито фото відбитка Єті.


Мегалодон – нездоланна й невпинна суперакула / Кадр із фільму The Meg

Мегалодон

  • Мегалодон – акула гігантських розмірів. Це, у принципі, реальна істота, яка вимерла мільйони років тому. Але багато людей вірять, що вона досі живе.
  • Зокрема, Мегалодона помітили у 1873 – нібито "свіжі" зуби знайшла команда корабля HMS Challenger. Тобто, новий міф про Мегалодона живе вже 150 років.

Кракен

  • Кракен – гігантське морське чудовисько-восьминіг, що, за легендами, тероризує моряків з ХІІ століття. Перша згадка про Кракена – у норвезького короля Сверре у 1180.
  • Кракен вселяв страх на морях до останньої згадки, яка була десь на початку ХІХ століття. Тоді корабель Ville de Paris поглинула вода, а інші, які прийшли на допомогу, зникли так само. Це змусило багатьох повірити, що то була робота Кракена.

Василіск

  • Василіск – істота з тілом змії та головою півня. Кажуть, здатна вбити поглядом. Перша письмова згадка – у Плінія Старшого ще у І столітті. Пліній вказав, що Василіск народився з півнячого яйця, яке висиділа жаба чи змія. Легенда розвивалася і в Середні віки, про неї писали в "Кентерберійських оповіданнях", згадував Леонардо да Вінчі.
  • Кажуть, Василіск тероризував мешканців Вільнюса під час правління Сигізмунда Августа аж до 1572. Тож, як бачимо, легенда про Василіска жила не менш як 1500 років. А потім ще й "Гаррі Поттер" трапився.


Так люди уявляли собі Кракена у 1887 році / Фото з Вікіпедії

Лохнеське чудовисько

  • Нессі або Лохнеське чудовисько – таємнича істота, яка живе в озері Лох-Несс у Шотландії. За описами схожа на доісторичну морську рептилію на кшталт плезіозавра, а також схожа на дерево, вугра або величезного сома.
  • Нессі бачили безліч разів за 1500 років історії міфу, а перший глядач – святий Колумб у VI столітті. У 1930-х роках була ціла хвиля спостережень, а Нессі стала всесвітньо відомою.

Мантикора

  • Мантикора – суміш істот з головою людини й тілом лева. Походить начебто з Ефіопії, але її пов’язують і з Персією та Єгиптом. Уперше з’явилася в літературі в того ж таки Плінія Старшого: "Є ще одна тварина, яка називається людожером [manticorus]. У неї людське обличчя з трьома рядами зубів у роті та голос, схожий на трубу".
  • Згадували її іноді протягом Середньовіччя та Відродження. У ХІІІ столітті італійський геній Данте Аліг’єрі включив Мантикору до своєї "Божественної комедії". У XVII столітті про неї написали востаннє.

Сфінкс

  • Сфінкс був частиною людської міфології тисячоліття. Зазвичай його показують у формі лева з людською головою й часто асоціюють із мудрістю та знаннями. Найдавніша згадка про Сфінкса походить із Давнього Єгипту. Тоді вважали, що ця істота охороняє храми та скарби. Сфінкс був популярний і серед давніх греків (охороняв Фіви).
  • Скільки прожив міф – порахувати важко: він точно був до 2500 року до нашої ери, коли побудували статую Великого Сфінкса, і точно щонайменше до ІХ століття, поки жили останні язичники Греції. Понад 3300 років, і це робить його найстарішим міфом про монстрів у цьому списку.

Ти, мабуть, спитаєш зараз: "А де ж Дракон"? Ну, що сказати... Зима близько. Подивимося.