Кракен, Чупакабра, Єті: 10 найдавніших міфічних монстрів, які досі тривожать уяву

Ці історії передавали поколіннями, тож на якомусь етапі людської еволюції вигадані монстри стали частиною нашої колективної свідомості. Сьогодні на Men 24 ми розповімо про кількох таких – які живуть "серед людей" найдовше.

Також цікаво Ними насолоджуються по всьому світу: 10 найпопулярніших коктейлів, які варто спробувати

Чупакабра

• Чупакабра мешкає в Пуерто-Ріко, Південній Америці та Мексиці, а іноді навіть відвідує південний захід США. Її описують як собакоподібну істоту з шипами на спині.
• Уперше Чупакабру побачив у 1995 фермер у Пуерто-Ріко, останнє відоме свідчення – відео 2019 року. Основна ознака поведінки – висмоктує з тварин кров. Тож Чупакабра – неперевершений, але наймолодший міф у нашому списку.

Чупакабру легше намалювати, ніж сфотографувати / Малюнок Robert Borashan

Мокеле-мбембе

• Мокеле-мбембе мешкає в басейні Конго в Африці. Це велика та схожа на слона істота з довгою шиєю та довгим хвостом, схожим на змію. Перше спостереження зареєстрували у 1909, автор – відомий мисливець Карл Гагенбек. Він написав, що чув про таку істоту від тубільців як про "наполовину слона, наполовину дракона".
• У 2016 група документалістів відвідала багато сіл у вказаному районі та почула схожі історії. А проте місцеві вказали й те, що Мокеле-мбембе прожило 100 років і померло від старості.

Бігфут

• Бігфут або Сасквотч населяє ліси у тихоокеанському північно-західному регіоні Північної Америки. Його описують як велику, волохату та мавпоподібну істоту. Багато індіанських груп мають стародавні перекази про цих волоханів.
• Кілька спостережень описані в ХІХ столітті, а з 1950-х Бігфута зустрічали надзвичайно часто – при цьому жодного разу не спіймавши.

Єті

• Єті – "родич" Бігфута, який населяє Гімалайський регіон Непалу та Тибету. Теж волохатий, але більш людиноподібний, а іноді – ведмедеподібний.
• Перше зареєстроване спостереження – 1832, британський дослідник Ходжсон. У ХХ столітті міф набув нечуваного розмаху після знахідки нібито фото відбитка Єті.

Мегалодон – нездоланна й невпинна суперакула / Кадр із фільму The Meg

Мегалодон

• Мегалодон – акула гігантських розмірів. Це, у принципі, реальна істота, яка вимерла мільйони років тому. Але багато людей вірять, що вона досі живе.
• Зокрема, Мегалодона помітили у 1873 – нібито "свіжі" зуби знайшла команда корабля HMS Challenger. Тобто, новий міф про Мегалодона живе вже 150 років.

Кракен

• Кракен – гігантське морське чудовисько-восьминіг, що, за легендами, тероризує моряків з ХІІ століття. Перша згадка про Кракена – у норвезького короля Сверре у 1180.
• Кракен вселяв страх на морях до останньої згадки, яка була десь на початку ХІХ століття. Тоді корабель Ville de Paris поглинула вода, а інші, які прийшли на допомогу, зникли так само. Це змусило багатьох повірити, що то була робота Кракена.

Василіск

• Василіск – істота з тілом змії та головою півня. Кажуть, здатна вбити поглядом. Перша письмова згадка – у Плінія Старшого ще у І столітті. Пліній вказав, що Василіск народився з півнячого яйця, яке висиділа жаба чи змія. Легенда розвивалася і в Середні віки, про неї писали в "Кентерберійських оповіданнях", згадував Леонардо да Вінчі.
• Кажуть, Василіск тероризував мешканців Вільнюса під час правління Сигізмунда Августа аж до 1572. Тож, як бачимо, легенда про Василіска жила не менш як 1500 років. А потім ще й "Гаррі Поттер" трапився.

Так люди уявляли собі Кракена у 1887 році / Фото з Вікіпедії

Лохнеське чудовисько

• Нессі або Лохнеське чудовисько – таємнича істота, яка живе в озері Лох-Несс у Шотландії. За описами схожа на доісторичну морську рептилію на кшталт плезіозавра, а також схожа на дерево, вугра або величезного сома.
• Нессі бачили безліч разів за 1500 років історії міфу, а перший глядач – святий Колумб у VI столітті. У 1930-х роках була ціла хвиля спостережень, а Нессі стала всесвітньо відомою.

Мантикора

• Мантикора – суміш істот з головою людини й тілом лева. Походить начебто з Ефіопії, але її пов’язують і з Персією та Єгиптом. Уперше з’явилася в літературі в того ж таки Плінія Старшого: "Є ще одна тварина, яка називається людожером [manticorus]. У неї людське обличчя з трьома рядами зубів у роті та голос, схожий на трубу".
• Згадували її іноді протягом Середньовіччя та Відродження. У ХІІІ столітті італійський геній Данте Аліг’єрі включив Мантикору до своєї "Божественної комедії". У XVII столітті про неї написали востаннє.

Сфінкс

• Сфінкс був частиною людської міфології тисячоліття. Зазвичай його показують у формі лева з людською головою й часто асоціюють із мудрістю та знаннями. Найдавніша згадка про Сфінкса походить із Давнього Єгипту. Тоді вважали, що ця істота охороняє храми та скарби. Сфінкс був популярний і серед давніх греків (охороняв Фіви).
• Скільки прожив міф – порахувати важко: він точно був до 2500 року до нашої ери, коли побудували статую Великого Сфінкса, і точно щонайменше до ІХ століття, поки жили останні язичники Греції. Понад 3300 років, і це робить його найстарішим міфом про монстрів у цьому списку.

Ти, мабуть, спитаєш зараз: "А де ж Дракон"? Ну, що сказати... Зима близько. Подивимося.