Мазепа зустрічався з Зеленським і ще кілька цікавинок про найвідомішого у світі гетьмана

Його життя та діяльність вивчали 300 років, але так і не вивчили. 21 вересня 2021 року – у 312 роковини смерті гетьмана – згадаймо про нього, і про легенди, які досі примарами літають навколо його видатної постаті.

Також цікаво Nemiroff став офіційним партнером української місії на Місяць: коли вона відбудеться

Буремний час

У часи Івана Мазепи українські землі були розділеними між різними державами. Український народ – між різними релігіями й культурами. Український побут – між "дістало все" і "дістати всіх". Тож не дивно, що коли Мазепа народився, у 1639, якраз майже визріла Хмельниччина.

Іван був дитиною далеко не бідного шляхетного роду, тож і освіту здобув дуже хорошу – у Києві, потім і у Західній Європі. У 1640 – 1650 був свідком масштабних переможних походів Богдана Хмельницького проти Польщі, а потім і відновлення влади Польщі на Правобережжі. Лівобережжя ж лягло під Росію.

І от сталося так, що у 1687 році гетьманом Лівобережної України стає до того генеральний осавул Іван Мазепа – на понад 20 років (жоден гетьман не утримував булаву довше). До влади він вже прийшов з неабияким досвідом роботи біля кількох гетьманів, виконував дипломатичні доручення польського короля, та так і здобув значну політичну вагу.

Романтична легенда.

Під час служби при дворі Яна II Казимира, короля Польщі, Іван Мазепа мало не втрапив у дуель зі шляхтичем Яном-Хризостомом Пасеком. Згодом Пасек написав мемуари, а в них згадав і про Мазепу. Мовляв, його коханкою була дружина визначного магната Речі Посполитої, а коли про це дізнався сам вельможа, то наказав зловити винуватця, прив'язати голого до дикого коня та пустити степом. Немає інших доказів правдивості цієї історії, а проте вона додала до біографії Мазепи інтриги та неординарності.

10 гривень першого покоління та портрет Мазепи 1700 року невідомого автора / Колаж 24 каналу 

Розбудова держави

Державу Іван Мазепа намагався будувати за західноєвропейським зразком, але зі збереженням традиційного козацького устрою. З якого боку не глянь, до розбудови краю він ставився дуже ретельно, практично – з любов'ю.

Не варто приховувати, що в цьому Мазепі майже не заважав Петро І. Гетьману якось вдалося завоювати глибоку прихильність царя Росії, що, враховуючи дикий характер Петра, було вкрай непросто.

А потім сталася Північна війна. Росія і Швеція змагалися за гегемонію (геополітичне лідерство, як зараз би сказали) у регіоні Балтійського моря. Шведський король Карл ХІІ розбив поляків і увійшов із військом на українські землі.

Саме того року, 1708, у козацьких військах стався злам.

Політична легенда.

У квітні 1708 року Василь Кочубей і Іван Іскра подали Петру І донос із 25 статей на Мазепу. Серед них є й така: "Гетьман запрошував до себе єзуїта ксьондза Зеленського. Як відомо, цей єзуїт завжди говорив не боятися шведів і підтримувати їх. Чого б то Мазепі його запрошувати, якби він не мав злих намірів?" Російський цар не повірив жодному пункту і наказав стратити донощиків – настільки він не міг навіть допустити, що Мазепа стане не бік Швеції.

10 гривень другого покоління та гравюрний портрет Мазепи Мартіна Бернінгротга / Колаж 24 каналу 

Як улюбленець Петра І став його ж заклятим ворогом

Петро І наказав не пускати шведів усіма силами, спалюючи перед ними все – ліси, поля, села і міста. Найімовірніше, саме це й стало відворотним пунктом – і в листопаді 1708 року Іван Мазепа з загоном козаків приєднався до шведської армії.

Розгніваний Петро наказав спалити Батурин – гетьманську столицю. Разом із містом та тисячами його мешканців загинули не тільки запаси пороху та продовольства, а й документи Мазепи. Це одна із причин того, що відновлювати історію його правління дослідникам довелося буквально по дрібках.

Щодо війни – Мазепа і Карл ХІІ її програли, і навіть змушені були рятуватися втечею в Османську імперію. У 1709 році Іван мазепа помер. А Петро І зненавидів, вочевидь, не тільки Мазепу, а й усіх українців. Десь відтоді й почався моторошний терор Росії проти України, який триває вже три століття.

Смертельна легенда.

Як і навколо більшості видатних особистостей, навколо смерті Мазепи також виникли численні легенди. Найпоширеніша повідала, що гетьман насправді не помер у 1709. Мовляв, хитрий політик організував собі пишні похорони, щоб таємно втекти в Київ (щоб Петро І не зміг його знайти й помститися, а він таки дуже хотів – навіть вимагав у османів видати Мазепу та готовий був заплатити за це великі гроші). А там він став ченцем і ще багато років мешкав у Києво-Печерській лаврі.

10 гривень третього покоління та реконструкція зображення Мазепи від криміналістів  / Колаж 24 каналу 

Досі неоднозначно

Неоднозначність постаті Мазепи викликала величезний інтерес у людей творчих професій. Він без сумніву є найвідомішим в Європі та Америках гетьман України – маємо про нього 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, 6 скульптур (про пізніші фільми та пам'ятники нема сенсу й згадувати).

Про українського гетьмана писали англієць Байрон, француз Гюго, поляк Словацький, росіяни Рилєєв і Пушкін, українці Шевченко, Руданський, Лепкий, Сосюра та багато інших.

Які оцінки давали вони Івану Мазепі? Від героя свободи, який хотів побудувати незалежну Україну, до бездумного інтригана, який започаткував кріпацтво і принижував козаків. Не сформувалася однозначна оцінка Мазепі й досі.

Поетична легенда.

Мазепа був людиною багатогранною та мав багато талантів – спілкувався з десятком мов, грав на бандурі, знався на зброї. А ще він писав поетичні твори. Дуже відомою стала "Дума" гетьмана Мазепи – "Всі покою щиро прагнуть…" Це не просто пам'ятка творчості того часу, а й оповідь про політичну ідеологію самого Івана Мазепи та свідчення розвитку української національно-політичної думки XVII – XVIII століть. До слова, якби не той же Кочубей і його доноси, текст "Думи" міг би до нас і не дійти.