Його життя та діяльність вивчали 300 років, але так і не вивчили. 21 вересня 2021 року – у 312 роковини смерті гетьмана – згадаймо про нього, і про легенди, які досі примарами літають навколо його видатної постаті.

Також цікаво Nemiroff став офіційним партнером української місії на Місяць: коли вона відбудеться

Буремний час

У часи Івана Мазепи українські землі були розділеними між різними державами. Український народ – між різними релігіями й культурами. Український побут – між "дістало все" і "дістати всіх". Тож не дивно, що коли Мазепа народився, у 1639, якраз майже визріла Хмельниччина.

Іван був дитиною далеко не бідного шляхетного роду, тож і освіту здобув дуже хорошу – у Києві, потім і у Західній Європі. У 1640 – 1650 був свідком масштабних переможних походів Богдана Хмельницького проти Польщі, а потім і відновлення влади Польщі на Правобережжі. Лівобережжя ж лягло під Росію.

І от сталося так, що у 1687 році гетьманом Лівобережної України стає до того генеральний осавул Іван Мазепа – на понад 20 років (жоден гетьман не утримував булаву довше). До влади він вже прийшов з неабияким досвідом роботи біля кількох гетьманів, виконував дипломатичні доручення польського короля, та так і здобув значну політичну вагу.

Мазепа
10 гривень першого покоління та портрет Мазепи 1700 року невідомого автора / Колаж 24 каналу

Розбудова держави

Державу Іван Мазепа намагався будувати за західноєвропейським зразком, але зі збереженням традиційного козацького устрою. З якого боку не глянь, до розбудови краю він ставився дуже ретельно, практично – з любов'ю.

Не варто приховувати, що в цьому Мазепі майже не заважав Петро І. Гетьману якось вдалося завоювати глибоку прихильність царя Росії, що, враховуючи дикий характер Петра, було вкрай непросто.

А потім сталася Північна війна. Росія і Швеція змагалися за гегемонію (геополітичне лідерство, як зараз би сказали) у регіоні Балтійського моря. Шведський король Карл ХІІ розбив поляків і увійшов із військом на українські землі.

Саме того року, 1708, у козацьких військах стався злам.

Мазепа
10 гривень другого покоління та гравюрний портрет Мазепи Мартіна Бернінгротга / Колаж 24 каналу

Як улюбленець Петра І став його ж заклятим ворогом

Петро І наказав не пускати шведів усіма силами, спалюючи перед ними все – ліси, поля, села і міста. Найімовірніше, саме це й стало відворотним пунктом – і в листопаді 1708 року Іван Мазепа з загоном козаків приєднався до шведської армії.

Розгніваний Петро наказав спалити Батурин – гетьманську столицю. Разом із містом та тисячами його мешканців загинули не тільки запаси пороху та продовольства, а й документи Мазепи. Це одна із причин того, що відновлювати історію його правління дослідникам довелося буквально по дрібках.

Щодо війни – Мазепа і Карл ХІІ її програли, і навіть змушені були рятуватися втечею в Османську імперію. У 1709 році Іван мазепа помер. А Петро І зненавидів, вочевидь, не тільки Мазепу, а й усіх українців. Десь відтоді й почався моторошний терор Росії проти України, який триває вже три століття.

Мазепа
10 гривень третього покоління та реконструкція зображення Мазепи від криміналістів / Колаж 24 каналу

Досі неоднозначно

Неоднозначність постаті Мазепи викликала величезний інтерес у людей творчих професій. Він без сумніву є найвідомішим в Європі та Америках гетьман України – маємо про нього 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, 6 скульптур (про пізніші фільми та пам'ятники нема сенсу й згадувати).

Про українського гетьмана писали англієць Байрон, француз Гюго, поляк Словацький, росіяни Рилєєв і Пушкін, українці Шевченко, Руданський, Лепкий, Сосюра та багато інших.

Які оцінки давали вони Івану Мазепі? Від героя свободи, який хотів побудувати незалежну Україну, до бездумного інтригана, який започаткував кріпацтво і принижував козаків. Не сформувалася однозначна оцінка Мазепі й досі.