Так от, вона цілком може стати основою для розробки обладнання, що врешті-решт таки дозволить подорожувати в часі. З нетерпінням очікуємо, бо хто б із нас не хотів?

Також цікаво Для чоловіків із характером: рецепт крутого коктейлю Bold Boy

Що таке міст Ейнштейна-Розена

Міст Ейнштейна-Розена – це своєрідний тунель, що з'єднує дві окремі точки простору-часу та заснований на одному з принципів загальної теорії відносності Ейнштейна (про те, що простір може бути сформований різними явищами, такими як гравітаційні поля, які створюють об'єкти на кшталт зірок).

  • Іншими словами, ця теорія у фізиці стверджує, що міст Ейнштейна-Розена (гіпотетичний) забезпечує розв'язання польових рівнянь Ейнштейна, які сприяють побудові моста через простір і час. Цей міст мав би мати щонайменше два кінці, з'єднані в єдине "горло", через яке може рухатися матерія у просторі-часі.
  • На сьогодні ще немає доказів, що простір-час містить такі структури, тому це поки теоретичне припущення. Проте деякі дослідники змогли змоделювати такі структури за допомогою квантових комп'ютерів, як-от Хатім Саліх із Бристольського університету.

Він якраз стверджує, що вже незабаром ми зможемо будувати просторово-часові мости та лише чекаємо на технологію для цього (всі теоретичні засади вже розроблені).

Подорожі в часі
Подорожі в часі – поки фантазія, але фізики вже розробили для них теоретичну базу / Фото rawpixel@freepik

Нові дослідження про подорожі в часі та "кротовини"

Нове дослідження, опубліковане в журналі Physical Review D, стверджує, що невеликі корективи в структурі мосту Ейнштейна-Розена (у культурі кіно та книг для позначення цього явища часто вживають слово "червоточина" або "кротовина") можуть допомогти матерії подорожувати в минуле.

Вчені зауважують, що точка входу до тунелю зазвичай знаходитися в сильнішому гравітаційному полі, ніж точка виходу, тому одна з дір зазнаватиме плину часу з іншою швидкістю, ніж друга.

Чому міст Ейнштейна-Розена називають кротовиною?

  • Це проста аналогія: якщо всесвіт стиснути до розмірів Землі, а на її поверхню запустити крота, то відстань від однієї точки яблука до протилежної буде дорівнювати половині окружності яблука, доки кріт залишатиметься на поверхні.
  • Але коли кріт прокопає нору крізь Землю, відстань, яку йому доведеться б подолати, буде значно меншою, оскільки найближча відстань між двома точками – це пряма лінія.