У вересні 2021 року Руанда оголосила, що планує запустити понад 300 000 супутників. Через три місяці канадська компанія, яка раніше запустила два десятки CubeSat, заявила, що запустить ще 100 000. Таку ж заяву зробили у Франції. А SpaceX запустила близько 5 000 супутників та планує ще понад 60 000.
Дивися також Для справжніх поціновувачів чогось нового: рецепт крутого коктейлю Jiu Jitsu
Навіщо різним країнам потрібні сотні тисяч супутників
Перш ніж запустити супутник, держава повинна подати заявку на створення супутникової системи до Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ). Це робиться для координації радіочастотного спектра – заявки подають за кілька років до запуску супутника, щоб МСЕ міг гарантувати, що нові супутникові сигнали не заглушать ті, що вже є.
У Science підрахували, що між 2017 і 2022 роками різні країни подали заявки на запуск понад мільйона супутників у більш ніж 300 окремих системах (їх ще називають "супутникові сузір'я"). Це створило дві взаємопов'язані проблеми.
- Або ці супутники полетять і виникне екологічна криза через тисячі запусків ракет на все більш переповнені навколоземні орбіти.
- Або оператори подають заявки насправді на більшу кількість супутників, ніж вони мають намір запустити (можливо, з метою привернення уваги інвесторів або продажу частини радіочастотного спектра).
Якщо будуть запущені хоча б 10% заявлених супутників, низька навколоземна орбіта стане перевантаженою більш ніж сотнею тисяч додаткових супутників. Зіткнення між ними призвело б до формування космічного сміття, яке своєю чергою спричинятиме подальші зіткнення.
Супутники, що впадуть і згорять в атмосфері, потенційно впливатимуть на клімат, а вцілілі уламки можуть влучити в людей або літаки. Ці ризики є й сьогодні, але вони зростуть на порядок.
Насправді ми не знаємо, скільки супутників буде на орбіті через 10 чи 20 років / Фото ESRI
До прикладу, французька E-Space стоїть за заявкою на сузір'я з 337 320 супутників (подана через Руанду у 2021) і на сузір'я з 116 640 супутників (подана через Францію у 2023). А OneWeb, яка має 634 супутники на орбіті, подала заявки ще на 6118 супутників через 3 країни – Мексику, Францію та Британію. SpaceX подала заявки в США, Норвегії, Німеччині, а ще й у Тонга.
- Цікаво, що всі ці держави мають різні адміністративні правила і збори, пов'язані з подачею заявок на супутники. От у судноплавній індустрії уряди країн зручного прапора реєструють судна для компаній, які прагнуть знизити операційні витрати завдяки м'якшим правилам. Тож понад 44% світових суден за тоннажем зареєстровані лише в 3 країнах: Панамі, Ліберії та на Маршаллових островах.
- Дещо схоже бачимо в історії з Тонга: там у жовтні 2023 SpaceX подала заявку на запуск 29 998 супутників. Тонга подавала заявки на супутники й раніше, у 1980-х – на 16 супутникових слотів. Отримавши 9 слотів, країна швидко здала їх в оренду іноземним операторам. Отже, можливо, космічні компанії дещо маніпулюють цифрами та намагаються обіграти систему МСЕ за зразком, давно відпрацьованим в іншій галузі.
МСЕ є установою Організації Об'єднаних Націй та має добре налагоджені процеси. Кожні 3 – 4 роки 193 країни-члени зустрічаються на Всесвітніх конференціях радіозв'язку, де обговорюють і приймають нові правила. У 2019 році країни погодилися встановити "віхи" для розгортання супутникових угруповань:
- Запустити 10% супутників протягом 2 років після першого запуску, 50% протягом 5 років і все угруповання – протягом 7 років.
- Однак перший супутник можна запустити тільки через 7 років після подачі заявки. Все це дає компаніям значний час і гнучкість. Зокрема й можливість подавати великі або спекулятивні заявки.
На 20 листопада – 15 грудня 2023 року країни-члени МСЕ зібралися в Дубаї на Всесвітню конференцію радіозв'язку. Але радикальних змін цього року не очікують. Будь-які пропозиції, озвучені зараз, навряд чи будуть затверджені до наступної конференції у 2027 році. Та й SpaceX, E-Space та інші компанії до того часу матимуть нагоду адаптуватися.
Тож ми далі будемо чути з різних боків про грандіозні плани щодо запуску тисяч та тисяч супутників. Та наразі нема підстав ставитися до цих заяв з надмірним захватом.