Парадокс Фермі: чому контакт з іншими цивілізаціями – радше мрія, ніж очікування

Більшість дослідників згідні, що шукати рішення цього парадоксу (більше про нього – за цим посиланням) треба. Але очікувати, що воно знайдеться швидко – не варто. І ось чому.

Також цікаво Як приготувати гарячий алкогольний коктейль Тропічний: спробуй себе в ролі барMENa

Людство може бути найстаршим розумом у Всесвіті

У 2015 році вчені, аналізуючи дані космічного телескопа Хаббл і космічного телескопа Кеплер, дійшли висновку:

• Що Земля відносно рано розквітла.
• І що тільки 8% усіх потенційно придатних для життя світів, які будь-коли існуватимуть у Всесвіті, вже були приблизно 4,5 мільярда років тому, коли Земля сформувалася.

Тобто – якщо інопланетяни й прийдуть до нас, то ще нескоро. Бо саме людство може бути чи не найстаршим розумом у космосі.

Життя крихке, особливо у перший мільярд років

Життя, дуже ймовірно, занадто крихке, щоб існувати довго. Дослідження 2016 року показало, що:

• Рання історія кам'янистої планети може бути сприятливою для життя.
• Яке може з'явитися десь через 500 мільйонів років після того, як планета охолоне, і як стане доступною рідка вода.

Здавалося б, історія нашої Землі підтверджує це. Але сприятливий період, радше за все, триватиме недовго – через безперервний парниковий ефект (як це сталося на Венері) або інші стрімкі кліматичні зміни.

Життя може бути рідкісним у Всесвіті не тому, що йому важко народитися, а тому, що середовище, придатне для життя, важко підтримувати протягом першого мільярда років,
– пояснив доктор Адитья Чопра у журналі Astrobiology.

Технологічне згасання – проблема усіх цивілізацій

Кризова точка зникнення життя може настати і не в перший мільярд років його існування, а набагато пізніше. Ряд мислителів припускають, що цивілізації можуть мати тенденцію згасати невдовзі після того, як стають технологічно компетентними.

Знову ж таки, Земля надає певну підтримку цій гіпотезі:

• Людство підійшло тривожно близько до ядерної війни під час кубинської ракетної кризи в 1962 році.
• І ми, можливо, й зараз перебуваємо у процесі самознищення (хоча б через антропогенну зміну клімату).

Художня ілюстрація космічного телескопа Kepler у пошуках екзопланет / Фото NASA

Психологія й логістика – фактори, які теж слід урахувати

Найпоширенішим середовищем існування життя в Чумацькому Шляху можуть бути підповерхневі океани – як-от моря Енцелади та Європи. Утім, організми, які еволюціонують у таких місцях, навряд чи створять космічний корабель – вони можуть навіть не знати, що десь там є інші світи, які можна досліджувати.

• Ба навіть якщо десь далеко існують багато розвинених інопланетних цивілізацій, хто сказав, що бодай одна з них має бажання спілкуватися з нами чи відвідувати Землю?
• Може, ми їм не цікаві. Може, вони нас бояться. Чи, навпаки, бояться ненароком знищити "гальмівним слідом" своїх космольотів.

А є ж іще й логістичні труднощі пошуку розумних інопланетян. Всесвіт величезний, а ми почали шукати можливі радіосигнали з космосу тільки з 1960 року. Тож шанси, що ми збігаємось у часі та просторі з помітною інопланетною цивілізацією, таки не здаються великими.

Чи то на жаль, чи то на щастя. Ось так і працює парадокс Фермі.

Зауважимо, що у 2022 році відбудеться перша українська місія на Місяць. Її офіційним партнером став бренд Nemiroff. Він у співпраці з компанією Spacebit відправлять на супутник Землі техніку, яка збиратиме наукові дані. Для України цей проєкт надзвичайно важливий, адже він дозволить відновити репутацію привілейованої космічної держави на світовій арені, дасть поштовх до розвитку українських комерційних космічних проєктів, а також сприятиме популяризації космічної тематики серед українців.