Серця галактик: найцікавіше про те, які бувають типи чорних дір

Джерело:
Space.comНаразі астрономи визначили три типи чорних дір: зіркові, надмасивні та проміжні. І ще один цікавий підтип – бінарні.
Як ми можемо бачити чорні діри – ти вже знаєш. Сьогодні ж спробуємо простими словами пояснити найцікавіше про кожен із їхніх типів.
Також цікаво Лімітований дизайн: не тільки особливий вигляд, а й тема для розмови
Зоряні чорні діри
Зоряні чорні діри утворюються, коли зірка спалює усе своє паливо, і згортається сама у себе.
- Тут мовиться про великі зірки – саме їхня маса формує постійний процес стискання і, зрештою, виникнення чорної діри.
- Менші зірки (масою до трьох Сонць) здебільшого перетворюються у нейтронні або білі карлики.
Звернімо увагу, що утворені через колапс зірок чорні діри – відносно невеликі, але неймовірно щільні.
- Для розуміння, така діра утримує масу нашого Сонця у діаметрі середнього земного міста.
- Звідси й виникає шалена сила тяжіння – така, що зоряні чорні діри всотують пил і газ навіть із навколишніх галактик.
Молода чорна діра / Фото NASA
Надмасивні чорні діри
Як і свідчить назва, чорні діри бувають справжніми гігантами. Надмасивні – це величезні чорні діри у мільйони або навіть мільярди разів важчі за Сонце, але, що примітно, приблизно такого ж розміру у діаметрі.
Вчені вважають, що більшість дір у Всесвіті – маленькі, але надмасивні розташовані у центрі майже кожної галактики, серед яких і наш Чумацький Шлях.
Як виникають такі великі чорні діри – поки незрозуміло. Є теорії:
- Що вони можуть бути результатом злиття сотень чи тисяч маленьких чорних дір.
- Можуть бути результатом стиснення великих газових хмар.
- А можуть бути наслідком колапсу зоряного скупчення.
І ще деякі вчені кажуть, що надмасивні чорні діри можуть виникати з темної матерії. Але насправді ми не знаємо, з чого складається темна матерія, бо вона не випромінює світло і її неможливо спостерігати безпосередньо.
Нікуди, бо вони не засмоктують. Всмоктування – це процес вакуумного втягування чогось. Чорна діра точно не є вакуумом. Тож туди об’єкти не всмоктуються, а падають – так, як вони падають і на Землі під дією гравітації.
Проміжні чорні діри
Проміжні чорні діри, скажімо так, "застрягли" між великими й малими. Наприклад, вони можуть утворитися з зіткнення зірок у скупченні, але ланцюгова реакція не пішла, і надмасивна не сформувалася.
У 2014 астрономи знайшли таку чорну діру в рукаві спіральної галактики. Зараз припускають, що саме проміжні чорні діри розташовані у центрах карликових галактик. Їхню масу визначають приблизно у 36 – 316 тисяч мас Сонця.
Чорна діра у Великій Магеллановій Хмарі / Фото Wikimedia
Бінарні чорні діри
Цікавий і окремий підтип чорних дір – бінарні. Це коли дві чорні діри обертаються одна навколо одної (в одному або протилежному напрямку).
Є дві теорії про те, як вони утворюються.
- Перша: дві чорні діри виникли приблизно в один і той же час із двох зірок, які разом народилися й разом померли.
- Друга: окремо утворені дві чорні діри в одному зоряному скупченні опускаються до центру мас скупчення й об’єднуються у пару.