Отже, за оновленим прогнозом, пік активності 25-го сонячного циклу, відомого як "сонячний максимум", припадає на період з січня по жовтень 2024. Пік прийде раніше, буде сильнішим і триватиме довше, ніж прогнозували вчені у 2019 році.

Дивися також Шалено популярний коктейль, який стане окрасою будь-якого вечора

"Це досить значна зміна прогнозу", – мовиться у заяві NOAA. Нагадаємо, сонячний цикл описує приблизно 11-річний період сонячної активності, зумовлений магнітним полем Сонця і позначений частотою та інтенсивністю видимих сонячних плям на поверхні.

Що таке сонячний максимум і як впливає на життя на Землі

Прогнози щодо того, коли відбудеться сонячний максимум, ґрунтуються на довгострокових історичних записах кількості сонячних плям, передових статистичних даних і моделях сонячного динамо – потоку гарячих іонізованих газів всередині Сонця, які генерують магнітне поле нашої зірки, яке є рушієм сонячного циклу.

За новим прогнозом, максимальна кількість сонячних плям на максимумі 2024 року коливатиметься між 137 і 173. Також цікаво, що повне сонячне затемнення 8 квітня 2024 відбудеться поблизу сонячного максимуму. Під час повного затемнення, коли Місяць повністю закриває сонячний диск, спостерігачам видно зовнішню атмосферу Сонця (корону). А під час підвищеної сонячної активності корона дуже активна, і спостерігачі зможуть побачити сонячні протуберанці – гігантські петлі плазми, що виходять назовні від Сонця – у вигляді яскраво-рожевих плям по краях зорі.

Прогноз Сонця
Прогноз Центру прогнозування космічної погоди NOAA на 25-й сонячний цикл / Зображення NOAA

Точні прогнози сонячної активності мають важливе значення, оскільки геомагнітні бурі, спричинені спалахами плазми, можуть впливати на електричні мережі, сигнали GPS, збивати супутники з орбіти й створювати радіаційний ризик для працівників авіакомпаній та астронавтів. Завчасне попередження про явища космічної погоди може допомогти галузям впровадити захисні процедури, щоб зменшити ризик для обладнання та працівників.

  • Звісно, ми не позбавлені природного захисту – магнітного поля Землі. Наша захисна магнітна "бульбашка", відома як магнітосфера, відштовхує шкідливу енергію від Землі та затримує її в зонах, які називаються радіаційними поясами Ван Аллена. Ці пончикоподібні радіаційні пояси можуть розширюватися, коли сонячна активність зростає.
  • Але – наш захисний щит не є нездоланним. Під час особливо сильних явищ космічної погоди, які якраз найчастіше трапляються під час сонячного максимуму, магнітне поле Землі порушується, і геомагнітні бурі можуть проникати в магнітосферу і призводити до масових відключень радіо- та електропостачання, а також наражати на небезпеку астронавтів і супутники на орбіті.

Один з яскравих прикладів стався в 1989 році, коли CME супроводжував сонячний спалах і занурив всю провінцію Канади Квебек в електричне відключення на 12 годин. Та, на щастя, не всі магнітосферні збурення є руйнівними. Одне з них, зокрема, призводить до чудового видовища – полярних сяйв. Це північне сяйво (aurora borealis) у Північній півкулі та південне сяйво (aurora australis) у Південній.