Рікар народився у Франції в 1946, а в 1967 він народився вдруге – в Індії, залишивши все, що знав до цього моменту – комфортне існування, гарну освіту, стабільне майбутнє. Він повністю занурився у світ тиші, медитації, жертовності та радості.
Дивися також Чай, який сподобається твоїм друзям: як приготувати зігріваючий коктейль Berry Ceremony
Як бути щасливим, за словами Матьє Рікара
Чоловік пройшов довгий шлях та став одним із найвідоміших мандрівних буддійських монахів у світі. Те, що Матьє знайшов у пошуках добра, принесло йому звання "найщасливішої людини світу".
- Річ у тім, що Рікар був добровольцем у дослідженні щастя Вісконсинського університету, де набрав -0.45 бала.
- Цей показник був незрівнянним до сотень інших добровольців: +0.3 у цих експериментах означали депресію, а -0.3 величезне щастя
З огляду на складний стан сучасного світу, журналісти запитали у Рікара про секрет щастя у таких умовах. Чоловік визнав, що поняття "найщасливіша людина у світі" є хіба жартом і не має наукового підґрунтя, адже неможливо знати рівень щастя семи мільярдів людей.
Де шукати щастя? Буддійський монах знає відповідь / Фото Метью Рікара
Щастя – це не безперервна низка приємних відчуттів, а спосіб буття, стан цілісності, який пронизує весь досвід, поведінку, охоплює всі радощі й печалі, пояснює монах. Це стан загартованої хорошими й поганими обставинами вразливості.
Шукати щастя слід там, де воно є насправді: в добрі, у свободі й внутрішньому спокої, у внутрішній силі, в мудрості. А не відвертатися від нього, шукаючи його в багатстві, славі, фізичній красі, вічній молодості, владі,
– переконаний Рікар.
- При цьому дуже важливо жити, культивуючи одночасно мудрість і доброту, які подібні до двох крил, що дозволяють птахам летіти – в небі, до внутрішньої свободи та звільнення від страждань.
- У цьому постпандемічному світі та в умовах війни "егоїстичне прагнення до щастя приречене на невдачу, а альтруїзм є єдиним способом реалізувати одночасно благо інших і своє власне".
Як пояснив монах, тільки альтруїзм може узгодити короткострокові імперативи (прогодувати сім'ю, вижити в економічній системі з тривожними коливаннями) з середньостроковими імперативами (прагнення до щасливого і повноцінного життя) і довгостроковими (повага до навколишнього середовища на благо майбутніх поколінь).