Як присяга Січових стрільців шокувала одну імперію і чому "Червона калина" досі лякає іншу

Пояснювати назву, мабуть, не треба, та все ж: тут поєдналися традиції козацтва та Січі й той факт, що тепер воювали здебільшого не шаблями, а вогнепальною зброєю. Як усе сталося – нагадуємо на Men 24.

Також цікаво 14 вересня 1812 року Наполеон без перешкод окупував Москву: нагадаємо, як це було

Українці завжди знали, кому насправді вірні

1 серпня 1914 року найбільші партії регіону створили Головну Українську Раду. Ці землі тоді були частиною Австро-Угорської імперії, отже, ГУР звернулася до командування імперської армії щодо створення в ній окремого українського формування.

• На звернення ГУР до українського народу щодо набору добровольців до УСС (Українських Січових стрільців) відгукнулися 28 тисяч людей.
• Австрійці погодилися на створення українського загону, але такої кількості охочих злякалися – і відібрали тільки 2,5 тисячі "лояльних". Та зібрали їх 16 вересня 1914 – для урочистої присяги.

Природно, Імперія вимагала, щоб дали клятву саме їй. Але Січові стрільці виправили більшу частину тексту присяги – і присягнули на вірність Українському народові. Відень був шокованим – але змирився.

"Червона калина" насправді не схилилася і не збирається

Пісня "Ой, у лузі червона калина" походить ще з козацьких часів. Нової хвилі популярності вона набула за української революції на початку ХХ століття – серед борців за свободу, зокрема й Січових стрільців.

Вже тоді пісня, дещо перероблена, стала одним із гімнів національного руху. А через сто років вона знову масово залунала в Україні й не тільки – надихаючи наших захисників на подвиги та звитяги. Ворога ж вона лякає просто люто.

Чого варта тільки історія з окупованого Криму. 10 вересня на весіллі в кафе діджей наважився увімкнути "Ой, у лузі..." У підсумку – розголос на весь світ, і покарання від "суду" для шести людей (від штрафів до адмінарештів до 15 діб).