Де правда у міфі про Пандору? Чи дійсно гладіатори постійно помирали на арені? Чи всі гладіатори мали ідеальні тіла? Невже правда, що мешканці Стародавнього Риму були чистюлями? І хіба це не вигадка, що раніше люди були нижчими?

  • На ці питання спробував знайти відповідь Men 24 у частині другій розвідки про міфи навколо стародавнього світу.

Тут – початок історії 10 міфів про стародавній світ, у які чомусь досі вірять – частина 1

Міф: Пандора відкрила скриньку

Якщо вірити давньогрецькому переказу, Пандора – перша жінка на Землі – відкрила дану їй Зевсом скриньку з усіма бідами світу. Зрозуміла, що накоїла… І зачинила скриньку. Але до тієї миті у ньому залишилася тільки надія.

  • Вислів "скринька Пандори" став крилатим з легкої руки Еразма Роттердамського у XVI столітті. Він перекладав оповідь Гесіода про Пандору латинню і переплутав pythos з іншим грецьким словом – pyxis, скринька.

Так, насправді у міфі не згадується жодна скринька. Зевс вручив Пандорі піфос – велику керамічну посудину для оливкової олії.


Пандора, Лоуренс Альма-Тадема / Фото The Athenaeum

Міф: гладіатори билися на смерть

Гладіаторський бій найчастіше уявляють як криваву розправу чи різанину до останньої краплі крові. Але дослідження вчених давно довели, що гладіатори насправді помирали далеко не так часто, як заведено вважати.

  • Загибель гладіатора на арені – це величезна втрата інвестицій. Перед іграми охочі до участі орендували гладіаторів у тренерів. Якщо боєць гинув, спонсор повинен був виплатити майже 50-кратну вартість оренди.

Та й тренування, підготовка гладіатора – процес тривалий і дорогий (як і підготовка будь-якого сучасного професійного спортсмена). Так що після бою переможеного гладіатора не добивали, а лікували.


Палець вниз, Жан-Леон Жером / Фото Phoenix Art Museum

Міф: гладіатори мали ідеальний прес

У всьому винні режисери. Задля красивої картинки вони вперто малювали гладіаторів як м'язистих красенів-атлетів, часто ще й еротично напіводягнених. Насправді гладіатори не були мрією кожної жінки.

  • Дослідження антропологів, які вивчали останки бійців, показали, що ті вживали мало тваринного білка, натомість їли багато бобових і зернових. Пліній також стверджував, що гладіаторів називали hordearii – "пожирачі ячменю".

І робили вони так не тому, що не любили м'яса: просто така дієта нарощувала підшкірний жир, а він захищав від поранень. У вгодованого бійця було більше шансів уникнути пошкодження внутрішніх органів.


Ідеальний прес – реальність, але ідеальний прес у гладіаторів – міф / Кадр з серіалу "Спартак: Боги арени"

Міф: у римлян була чудова гігієна

У римлян були водопроводи, каналізація, лазні, акведуки. А середньовічні люди вихлюпували нічні горщики з вікон просто на вулиці. Деградація, чи не так?

  • Так, та не так. Археологи добре знають, що люди Риму масово страждали від кишкових паразитів, бліх, вошей, дизентерії, тифу і холери. Біда в тім, що воду у лазнях і туалетах римляни змінювали дуже рідко.

А ще й для інтимної гігієни використовували багаторазові губки на палицях – ксилоспонгіуми. Брали їх, витиралися – підмивалися, і кидали назад у посудину з брудною водою. І точно так само робив наступний відвідувач.


Ксилоспонгіум / Фото з Wikipedia

Міф: люди в минулому були набагато нижчі

Є люди, які вірять, що тисячі років тому Землю населяли велетні. Є люди, які вважають, що в давні часи усі були коротунами. А от археологи знають: мешканці нашої планети завжди були приблизно такого ж зросту, як і ми зараз.

  • Середній зріст у людській популяції не є показником стабільним, люди у різні часи ставали то трохи вищими, то трохи нижчими. Впливали на це зміни в умовах життя – харчування, стані здоров'я. Простіше кажучи, коли життя легше – люди стають трішечки вищими, коли важче – трішечки нижчими.

До слова, за останні 150 років середній зріст мешканця розвинених країн збільшився приблизно на 10 сантиметрів. Доти ж він зменшувався – від 174 у ранньому Середньовіччі до 167 сантиметрів у XVII – XVIII століттях.


Ілюстрація Томаса Бальєта до "Мандрів Гулівера" Джонатана Свіфта / Фото Projeto Gutenberg

І трохи про Україну Налітник, домовик і потерчата: що ви могли не знати про істот з української міфології