Забігаючи наперед – передусім мовиться про заборону на емоції. Від якої, до слова, слід позбавитися.

Читай також Гризти нігті корисно для імунітету: цікаві висновки вчених із Нової Зеландії

Чоловіки не плачуть

Звідки взявся стереотип

Середньовічні лицарські романи сповнені опису сцен, у яких лицарі проливають сльози. Ну, наприклад, герой Ланселот плаче – через розлуку з Гвіневерою. Це когось бентежило? Та ні, навпаки – подібні ситуації вважали нормою. Чому ж зараз не вважають?

  • Тож у який період історії людства зародився стереотип "чоловіки не плачуть"? Відверто кажучи, визначити це вкрай важко.
  • Ймовірно, він формувався кілька тисяч років під впливом християнської культури, в якій прояв людиною емоцій вважали наближенням до гріха.
  • Причому під "людиною" розуміли здебільшого чоловіків, адже права жінок у той час були, м'яко кажучи, мінімальними.

У підсумку сьогодні ми маємо низку усталених забобонів (стереотипів): що чоловік не повинен ні на що скаржитися, плакати, що бути емоційним ганебно тощо. Дуже часто хлопчиків такими наративами й виховують змалку.

Плач чоловіків
Чоловіки не плачуть – це шкідливий стереотип / Фото unsplash

Зверни увагу Ванна чи душ: що для чоловіків небезпечніше

Не плакати – шкідливо

Чоловіків заведено вважати менш емоційними, ніж жінки. Та це не так – насправді обидві статі однаково схильні до прояву почуттів. Але ці прояви сильно залежать від ситуації й завчених гендерних ролей.

  • Вчені неодноразово рахували статистику, скільки плачуть чоловіки, а скільки – жінки. Результати завжди трималися на приблизно такому рівні: жінка плаче 5 – 6 разів на місяць, а чоловік – 1 чи 2 рази.
  • Біологічно це пояснюють так: тестостерон (цього гормону більше у чоловіків) може пригнічувати плач, а пролактин (більше у жінок) – стимулювати.
  • Однак у багатих країнах люди плачуть частіше, бо дозволяє культура. А у бідних країнах, хоч приводів поридати більше, люди плачуть рідше – бо емоційність там не схвалюється.

І ще одне важливе спостереження: серед чоловіків у 3,5 – 4 рази більше самогубців, ніж серед жінок. Причому найчастіше з життя йдуть чоловіки, яких виховували на нормах "не плач", "терпи", "не скаржся" тощо.