Усі ми знаємо, що візитівкою України та найкращим сувеніром уже багато років є Nemiroff з медом та перцем. І цей напій має дуже довгу історію, що переплітається із мистецтвом створення унікальних українських алкогольних напоїв.

Читай також Зроби осінь ще яскравішою: рецепти пряних напоїв, які варто спробувати кожному

Бренд-амбасадорка Nemiroff Юлія Терлецька пропонує разом зануритися в гастрономічну історію нашої барвистої на смаки Батьківщини, яку у всьому світі знають, як країну "горілчаного поясу" і не тільки…

Які алкогольні напої пили українці

Калганівка

Це українська горілка, настояна на корені лісової рослини з однойменною назвою калган. Окрім особливо глибокого бурштинового кольору з ароматом квітів та трав'яним смаком, ця настоянка була відома ще і своїми цілющими властивостями.


Калганівка відома цілющими властивостями / Фото adobestock

Варенуха

А також – варьоха, варена, запіканка – духмяний та затишний трунок, який дуже полюбляли подавати до свят. У глиняному горщику заливали горілкою висушені фрукти – сушні як на узвар, ягоди від яблук до родзинок, додавали різнотравний мед, корицю, гвоздику, хрін, коріння та трави. Горщик накривали кіркою темного хліба та обклеювали для "герметичності" по облямівці тістом. Ставили у слабенько натоплену піч, приблизно на 10 – 12 годин, адже одним із секретів успішності варенухи є тривале та не агресивне упрівання напою. Потім його настоювали від 7 днів.

Цей рецепт споконвічно український, поширений був на території Центральної України у 16 столітті. І природно, у кожному будинку була своя фірмова варенуха – у кого що зберігалося після літа, те й брали. Напій виходив не дуже міцним, але шалено зігріваючим. Надзвичайно поширеними цей напій та його різновиди були на Слобожанщині, Подніпров'ї, Полтавщині.

Цікаво, що варенуха увічнена в "Енеїді" Котляревського, отже справді має багатовікову історію популярності.

"А послі танців варенухи
По филижанці піднесли;
І молодиці-цокотухи
Тут баляндраси понесли"

"Енеїда" Івана Котляревського

Варте уваги Як один експеримент раз і назавжди змінив гастрономічну культуру: історія появи фудпейрингу

Спотикач

Західноукраїнський, солодкуватий напій на травах, ягодах, спеціях, міцністю не більше 30 градусів, народження якого приблизно датується XVIII століттям. Частина інгредієнтів нагрівається, замішується з горілкою та настоюється упродовж 14 днів. Назва жартома говорить про властивості напою – дуже розслаблюючий, а отже можна легко спіткнутися після чарки.


Спотикач готується з різних трав, ягід, спецій / Фото Chef

Питні меди та медовухи

Відомі з часів Київської Русі. Продукт бродіння натурального меду з подальшим додаванням спецій, хмелю, ягід та, можливо, горілки. Славляться своїм сприятливим впливом на систему травлення, природно, у малих кількостях.


У сучасні часи горілка з додаванням меду та спецій теж шалено популярна / Фото Nemiroff

Питні меди були елітним напоєм, вартісним і дуже популярним. Спочатку на приготування меду йшли роки, адже бродінням завдячували додаванню кислих ягід у мед. Потім після бродіння їх закривали у діжках під землею. Пізніше до суміші ягід та меду почали додавати хміль, і виготовлення медів стало швидшим, а трунок міцнішим.

Згодом з'явився варений мед – сита (з наголосом на А). Мабуть, найдревніший солодкий напій: ще в кам'яному віці люди вживали мед диких бджіл, розводячи його водою. Цей напій переосмислили наші пращури та, наприклад, на Різдво ситою стали підсолоджувати кутю, а в Поліссі сита була окремою ритуальною стравою.

У XVII – XVIII столітті досвід приготування таких медів призвів до поширення медовухи. Вона з'явилася через велику кількість нереалізованого, раннього меду, який бортники використовували для створення збродженого зі спеціями алкогольного напою.

А ще квас, узвар, ягоданка, калинник, сирівець, незліченні настоянки та наливки… А все тому, що наша країна багата на дари природи, які надихали предків на створення цікавих і надзвичайно смачних трунків.


Також наші предки любили готувати наливки на ягодах / Фото istock

Nemiroff De Luxe Honey Pepper – це данина традиціям нашого краю. Ми зберегли у цьому напої частинки українського теруару у вигляді збирання степових трав, оксамитового локального меду, запашного та насиченого перчика, особливої води та спирту найвищої якості. Тож не дивно, що ця преміальна горілка стала не лише улюбленою серед українців, а й стала справжньою візитівкою нашої країни далеко за її межами.