У середині липня "Вебб" почав випускати свої перші приголомшливі зображення, які розкривають атмосферний склад планет за сотні світлових років від Землі та пропонують підказки щодо їхньої здатності потенційно підтримувати життя, яким ми його знаємо.
Варто прочитати Для цікавих і душевних посиденьок: як приготувати легендарний пунш з першого роману Дікенса
Приховане зореутворення під час зіткнення галактик
Одна з сильних сторін "Вебба" – його здатність зазирати крізь пил й виявляти речі, приховані від телескопів на кшталт "Габбла". І от якось "Вебб" зробив знімок зіткнення двох галактик (IC 1623) і побачив те, що пропустив "Габбл" – район інтенсивного зореутворення, де зорі формуються у 20 разів швидше, ніж у нашій галактиці.
Вчені вважають, що злиття галактик, розташованих на відстані близько 270 мільйонів світлових років від Землі, може також створювати надмасивну чорну діру, яку не видно на зображенні "Вебба".
Найвіддаленіші галактики / Фото НАСА
Пошук найвіддаленіших галактик
"Вебб" створили для спостереження найвіддаленіших галактик у Всесвіті, і в середині грудня вчені підтвердили, що це вдалося. Телескоп спостерігав 4 найвіддаленіші із відомих галактик (це також означає, що вони є найстарішими, адже світло від них летіло найбільше часу). Фактично "Вебб" спостерігав галактики такими, якими вони були близько 13,4 мільярда років тому, коли Всесвіту було лише 350 мільйонів років, тобто 2% від його віку.
Вік визначили завдяки червоному зміщенню галактик у спектрі – наскільки зростала довжина хвиль світла, яке вони випромінювали, під час розширення Всесвіту. Це зміщення склало 13,2, що є найвищим показником з усіх коли-небудь виміряних.
Екзопланета WASP-39b у сузір'ї Діви / Фото НАСА
Атмосфера екзопланети в деталях
Завдяки "Веббу" планета в сузір'ї Діви тепер є найбільш дослідженим світом за межами нашої Сонячної системи. Планета називається WASP-39b і розташована за 700 світлових років від Землі. Це гігант із киплячого газу розміром у Сатурн, який літає навколо зірки на відстані у 8 разів меншій, ніж Меркурій до Сонця.
Завдяки "Веббу" вчені виявили в атмосфері планети вуглекислий газ – і це перший випадок, коли цей газ знаходять в атмосфері екзопланети. Також ми знаємо, що там є густі хмари, які містять сірку, діоксид сірки й силікати. Що цікаво, в атмосфері WASP-39b більше кисню, ніж вуглецю, і сформувалася вона набагато далі від своєї зірки, ніж літає зараз.
Супутник Сатурна – Титан / Фото НАСА
Миготливі хмари Титану
Супутник Сатурна Титан – дивне й інтригуюче місце. Він має "скелі" з водяного льоду, а також річки, озера та моря з рідкого метану та етану. Це також єдиний місяць у Сонячній системі, який має густу атмосферу, всіяну хмарами метану.
Вчені побачили деякі з цих хмар у листопаді завдяки "Веббу", серед них і одну над найбільшим морем Титану, Кракен-Маре. Вчені сподіваються, що ці дані допоможуть скласти атмосферну карту Титана і відкрити там нові гази.
Планета, яка не зовсім планета – VHS1256b / Фото НАСА
Коричневий карлик з піщаними хмарами
"Вебб" відкрив дивну планету VHS1256b, яка навіть не зовсім планета. Це коричневий карлик – більший за планету, але занадто малий, щоб бути справжньою зіркою. Він випромінює тьмяне червонувате світіння – продукт модифікованої форми термоядерного синтезу.
Та ще дивніше, що цей об'єкт має піщані, силіконові хмари. Як і у випадку з WASP-39b, "Вебб" зміг ідентифікувати окремі хімічні речовини в дивній турбулентній атмосфері коричневого карлика, такі як вода, метан, вуглекислий газ і калій.
Захмарена, як виявилося, екзопланета WASP-96b / Фото НАСА
Не така вже й безхмарна планета
У НАСА показали перший спектр атмосфери екзопланети WASP-96b. Спектрографи "Вебба" проаналізували світло зірки планети, відфільтроване крізь атмосферу планети, коли вона проходила перед ним. Спектр засвідчив ознаки похмурого неба, хмар і водяної пари на планеті. Це дивно, адже раніше вчені вважали, що на планеті взагалі немає хмар, бо атмосфера має сильний натрієвий слід.
Результати настільки суперечливі, що вчені зараз повторно аналізують дані "Вебба" і попередні дані, намагаючись все це узгодити. Зауважимо, ознаки води на далекій планеті не вказують, що на ній може бути життя, бо планета є "гарячим Юпітером" – газовим гігантом, а ще й розташована дуже близько до своєї зірки, обертаючись навколо неї кожні 3,4 дня. А температура поверхні перевищує 1000 градусів за Цельсієм.