Історія пронизана міфами про морські чудовиська, проте міфи не є частиною цієї оповіді. Далі читай на Men 24 кілька реальних прикладів, як військові сили світу протистояли чудовиськам морських глибин.
Також цікаве Зовсім не те, до чого ми звикли: як з'явилося слово коктейль і до чого тут коні
Maddox і піросоми
Під час війни у В'єтнамі одної ночі 1964 року есмінець Maddox випустив 380 снарядів і скинув кілька глибинних бомб. Так американці хотіли знищити північнов'єтнамські торпедні катери. А проте повітряна підтримка доповіла, що не бачила катерів. Об'єкти на радарі радше тільки скидалися на торпеди, але поводилися так, наче мали власний розум і волю.
Біологи припускають, що це були піросоми – це рідкісні організми з тисяч особин, які створюють велику прозору плавучу структуру до 18 метрів завдовжки. Таку собі гігантську трубоподібну медузу без щупалець, яка ще й світиться у воді. Це світіння того вечора на кораблі й сплутали з ворожими прожекторами.
Stein і кальмар
У 1978 фрегат ВМС США Stein виконував спеціальні операції у десь у Тихому океані. Аж раптом система виявлення загрози підводних човнів вийшла з ладу. Згодом у доках виявили, що сонарна система пошкоджена великими порізами у понад метр. Причому всередині порізів знайшли великі чи то зубоподібні структури, чи то кігті з сисалець кальмара.
Найбільший кальмар, про якого відомо вченим, мав майже 13 метрів довжини й важив 907 кілограмів. Але те, що витягнули зі Stein, мало б належати кальмару утричі більшому.
Помилка з акулами
На початку 1940-х атаки акул вивчав науково-дослідний відділ ВМС США. Там вважали, що акул не зацікавлять "дивні об'єкти", і для моряків вони становлять "незначну небезпеку". Мовляв, потопаюче судно супроводжує гучний шум, який відлякує акул. Насправді це не так.
До прикладу, лейтенант Артур Джордж Редінг, який вижив після аварійної посадки літака в морі у 1943, провів 16 годин, відбиваючись від акул за допомогою бінокля. Він бачив, як загинув його побратим – радист Алмонд, що зазнав поранення. Він випустив хмару крові у воду, і п'ять акул розірвали його.
Океани та моря сповнені як очевидних, так і прихованих небезпек / Фото unsplash
Найстрашніший напад акул в історії
Крейсер USS Indianapolis у 1945 привіз збагачений уран для атомної бомби "Малюк". Назад він плив на Філіппіни з екіпажем у 1195 людей. Аж раптом перетнувся з японською субмариною, яка обстріляла й потопила корабель за 12 хвилин. 300 моряків загинули, ще 900 – дрейфували у відкритому океані.
На жаль, біда на цьому не закінчилася – сотні акул припливли до уламків судна на шум вибухів та запах крові. Вони почали нападати на тих, хто вижив. Моряки три з половиною дні відбивалися від постійних нападів усім, чим могли, перш ніж їх врятували. Але врятували лише 316 людей.
"Морське чудовисько" Гюнтера Креча
30 квітня 1918 року капітана субмарини Гюнтера Креча та його екіпаж захопив британський корабель "Кореопсис". Креч стверджував, що його судно зазнало пошкоджень від нападу морського чудовиська – великого, рогатого, з маленькими глибоко посадженими очима й масою жахливих зубів.
Історія гарна, але насправді Кретч просто вирішив поставити обігрівач в офіцерському відсіку. Поки прокладали кабелі, човен розгерметизувався і почав тонути. У цьому випадку морське чудовисько – це суміш сорому і некомпетентності.
Атаки на атомні субмарини
У 1970-х підводні човни класу "Огайо" були частиною тріади ядерного стримування США. Але під час перебування в морі з цими човнами почали траплятися спорадичні проблеми: пошкодження куполів гідролокаторів, електричних кабелів, звукових зондів, протікання нафтопроводів. Військові навіть занепокоїлися, що це в СРСР створили якусь спеціальну технологію, яка може непомітно виводити з ладу обладнання.
Однак насправді "диверсант" не був комуністом і мав усього 46 сантиметрів зросту – це сигарна акула. Річ у тім, що вона кусає жертв вглиб, вигризаючи конічні корки м'яса. От такі малопомітні шматки ці агули вигризали й з м'яких частин субмарин. Сучасні підводні човни свої "м'які частини" захищають вже куди краще.