Але в підсумку відступив – фактично, з невідомих причин. Нагадаємо коротко на Men 24, як кремль вперше спробував загарбати шматок українського Криму й до чого це призвело.
Також цікаво Nemiroff запускає благодійну серію у США та Європі, щоб підтримати нестримний дух українців
Тузла – острів чи коса: як і чому росія почала маніпулювати словами
17 вересня 2003 року на острові Бирючому в Азовському морі зустрілися президенти України та росії – Леонід Кучма та владімір путін. Зустріч, за офіційними повідомленнями, відбувалася "у теплій дружній атмосфері". Обговорювали морський кордон в акваторії – він тоді був невизначеним. Нічого наче й не вирішили, але розійшлися на дружній ноті.
А вже 29 вересня почалася криза: росія раптово почала споруджувати дамбу в Керченській протоці – від Таманського півострова до острова Тузла. Пояснили ж у кремлі такі дії просто: місцевим селянам "городи заливає".
- Пояснили – й у три зміни зі швидкістю 150 метрів на добу почали насипати у море землю.
- За місяць робіт до українського прикордонного понтона не дійшли 100 метрів.
Обидві сторони на піку конфлікту були готові застосувати зброю.
До теми – як росія вперше зазіхнула на українські землі: дивіться відео
А проте збройного протистояння не було. Кучма перервав візит до Латинської Америки й повернувся – на переговори з путіним.
- Україна хотіла, щоб Азовське море і Керченська протока були внутрішніми водами обох країн, але розділеними державним кордоном. Відповідно, Тузла залишалася українською.
- Росія ж відмовлялася і проводити чіткі кордони (згодом стане зрозуміло, як там загалом до кордонів ставляться), і навіть визнавати Тузлу островом.
Загалом кремль називав острів Тузла "косою Тузла", що начебто давало йому право причепити цю землю до материкової росії. А кордон погоджувався провести тільки по дну, але не по воді.
Зараз на Тузлі – опори кримського мосту / Фото wikimedia
Достеменно невідомо, як саме відбувалися переговори президентів та які аргументи звучали. А проте у підсумку 23 жовтня 2003 будівництво дамби зупинили. І тільки у липні 2005 прозвучали які-не-які офіційні заяви щодо ситуації навколо Тузли:
- МЗС України оголосило що росія визнала Тузлу та води навколо неї українськими.
- Росія ж повідомила, що "правовий статус острова Тузла залишається невизначеним".
Ясно, що нічого не ясно, еге ж? Утім, зараз ми вже можемо судити крізь роки про ці події через призму нового набутого досвіду. Найімовірніше, метою тієї російської провокації 2003 року було зондування можливої реакції України, суспільства та міжнародної спільноти на спробу росії відібрати шматок української землі.