K2-18 b є привабливою ціллю для астрономів, які шукають життя за межами Сонячної системи. Адже й попередні дослідження за допомогою космічного телескопа "Габбл" показали, що планета може бути океаном. Світом, сповненим рідкої води – життєво важливого інгредієнта для життя.
Дивіться також Зробить вечір ще яскравішим: рецепт цікавого коктейлю Round 1
Водний світ
K2-18 b має радіус у 2 – 3 рази більший за земний і розташована за 120 світлових років від Сонячної системи. Нові дослідження показали сліди вуглекислого газу і метану в її атмосфері, причім без виявлення аміаку, що, ймовірно, вказує на наявність саме водного океану в атмосфері, багатій на водень.
- З масою, у 8,6 раза більшою за масу Землі, й розташуванням у придатній для життя зоні своєї холодної зірки (яка не є ані надто гарячою, ані надто холодною для існування рідкої води), K2-18 b є прикладом планети з розміром між Землею і крижаним гігантом Нептуном.
- Ці світи називаються "субнептунами" і не схожі на жодну з планет Сонячної системи, що робить їх загадкою для астрономів. Нове дослідження допоможе підняти завісу над атмосферою та екологічними умовами субнептунів та водних світів.
Спектри екзопланети K2-18 b / Зображення NASA, CSA, ESA
Чи є це доказом життя за межами Сонячної системи
Окрім виявлення молекул вуглецю, результати JWST також показали можливу присутність чогось потенційно цікавішого в атмосфері K2-18 b.
- Космічний телескоп, схоже, виявив диметилсульфід (DMS), який на Землі виробляється лише як побічний продукт життя, переважно фітопланктоном. Поки що команда обережно ставиться до цього виявлення, яке є набагато менш достовірним, ніж присутність молекул вуглецю.
- Утім, навіть якщо на планеті є океан з рідкою водою й атмосфера, що містить молекули вуглецю, це не обов'язково означає, що на ній є життя. До прикладу: розмір планети (у 2,6 раза більша за Землю за шириною) означає, що її надра містять лід високого тиску, подібний до льоду Нептуна, але атмосфера тонша. Тобто на планеті може відбуватися кипіння рідкої води, що робить її океани надто гарячими для життя.
Як Космічний телескоп Вебба побачив світ крізь океан
- Оцінити склад атмосфер далеких світів, таких як K2-18 b, непросто, оскільки світло, яке відбивається від їхніх атмосфер, дуже слабке у порівнянні зі світлом від їхніх зірок. Та все ж JWST це під силу. Що показує такий відбиток?
- Хімічні елементи й сполуки поглинають і випромінюють світло на певних характерних довжинах хвиль, а це означає, що, перебуваючи в атмосфері планети, вони залишають характерний відбиток на зоряному світлі – спектрах зорі.