10 жовтня Росія влаштувала масовану ракетну атаку на українські міста. Ворог випустив 84 ракети – але 43 із них збили сили нашої протиповітряної оборони.
Також цікаво Вдячні українським Героям: Nemiroff передав першу частину допомоги на реабілітацію
На натхненні збив би й третю
Шумський збив дві – зі "Стінгера", переносного зенітно-ракетного комплексу. Сам він вважає це удачею, але побратими відзначають професійні навички бійця. Справді, може, одна збита ракета була б удачею, але ж тут дві!
Я почув, що летять ракети. І через хвилини дві я її побачив, ракету, закинув на плече "Стінгер" і відпрацював. Почув, що вона збита. Принесли другий "Стінгер", чекав на другу ракету, так само почув, вона вилетіла, ну, я її збив,
– отак простими словами описав Дмитро свою роботу.
Ракети летіли у бік Чернігівської області, рідної для Дмитра. Тож він переконаний: третю ракету, а вона була, на натхненні теж би збив – та, на жаль, на ту мить вже не мав чим. Цікаво, що того дня військовий стріляв із бойового "Стінгера" вперше! Доти він навчався працювати з цим ПЗРК на вже відстріляних.
Дмитро Шумський / Фото Суспільне Чернігів
Влучити у крилату ракету – надзвичайно складно
Та й загалом влучити в ракету вкрай складно. Значна швидкість руху залишає людині невеличкий шматок неба, на якому можна її побачити. Реагувати треба дуже швидко.
Головне – піймати в ціль її, щоб ти візуально бачив її через приціл. Коли прилад ловить повітряного противника, потрібно робити пуск,
– розповів військовий.
І навіть сигнал ПЗРК про те, що ціль піймано, ще не свідчить, що снаряд у неї точно влучить. На це впливають буквально безліч чинників. Командир Дмитра Владислав назвав декілька: "Це фон неба і швидкість ракети, іноді вони можуть не збігатися. Висота, дальність цілі. Навченість військовослужбовця".
Шумський зі "Стінгером" / Фото Суспільне Чернігів
А про Шумського Владислав сказав так: "Цей військовий відпрацював на 100%, він був підготовлений і зробив те, що мав зробити".
"Ніхто від мене такого не очікував, я сам такого не очікував"
11 жовтня про досягнення Дмитра дізналася вся країна – про нього у традиційному вечірньому зверненні згадав президент Володимир Зеленський. Далі ця історія, природно, почала ширитися мережею.
Я був на чергуванні, прийшли до мене і донесли таку звістку. Я був в шоці. Я досі не вірю в це. Дзвонили, писали, хвалили, що молодець, ніхто від мене такого не очікував, я сам такого не очікував. Будемо далі працювати, будемо далі стріляти,
– сказав щодо цього Дмитро.
Шумському, до слова, 24 роки, він родом зі Сновська на Чернігівщині. "До" працював плиточником, штукатуром, робив ремонти. У травні його мобілізували, зараз Дмитро – боєць зенітно-ракетного взводу 57 окремого радіотехнічного батальйону.
Захищають наше небо / Фото Суспільне Чернігів
