Уся справа у виявленні в атмосфері цієї планети фосфінового газу. Вчені припускають, що він може мати біологічне походження.

Також цікаво BAROMETER Show: бренд Nemiroff розповів, як подарувати гостям закладів гастрономічне задоволення

Фотосинтез на Венері – здогад чи реальність

Венера непристосована для життя людини.

  • Тамтешня атмосфера сповнена вуглекислого газу та азоту, а ще й дуже щільна та гаряча (у середньому близько 500 градусів за Цельсієм).
  • До того ж атмосфера Венери обертається у 60 швидше за саму планету, що створює надпотужні вітри. І ці вітри ганяють з шаленою швидкістю хмари сірчаної кислоти.

Нічого, як то кажуть, привабливого. А проте – десь високо у хмарах, можливо, людина змогла б вижити.

  • Рівень сонячного опромінення там можна порівняти з рівнем опромінення на Землі. А щільність атмосфери захищає від смертоносного ультрафіолету.
  • Тобто, там можуть існувати фотосинтезуючі бактерії, може бути менша кислотність і загалом можуть бути допустимі для життя параметри.


Атмосфера Венери, фото 1996 року, зроблене у рамках місії Magellan / Фото NASA

Забагато "може", з одного боку. З іншого, вчені налаштовані оптимістично.

  • Ще у 2020 році вони заявили, що виявили в атмосфері Венери газ фосфін.
  • Причин цьому може бути декілька, та одне з них каже, що фосфін спродукували мікроорганізми.

На Землі, наприклад, фосфін теж є. Трохи у людському кишківнику, ще трохи – в анаеробних екосистемах із низьким вмістом кисню (зокрема, в болотах).

Вчені налаштовані оптимістично

Фосфін ще може мати вулканічне походження, тож для підтвердження своїх припущень (що в атмосфері Венери є хмари з анаеробними мікроорганізмами – здатними жити без кисню) вчені взялися проводити дослідження. Зокрема, група під керівництвом біохіміка Ракеша Могула з Каліфорнійського державного політехнічного університету у Помоні.

І ось яких висновків вони дійшли:

  • На певних висотах в атмосфері Венери рівень сонячного опромінення співставний із земним, що робить можливим фотосинтез.
  • Щодо води, яка також потрібна для підтримання життя у тій формі, в якій ми його знаємо – тут складніше. З одного боку, хмари на Венері на щонайменше 75% складаються з сірчаної кислоти. З іншого боку, вона може бути й нейтралізованою – наприклад, у формі бісульфату амонію. Тобто, кислотність в атмосфері Венери може бути меншою, ніж вважали раніше, а активність води – більшою.

Це не факт, ні – але припущення, базоване на розрахунках та аналізі.


Зображення Венери 2020 року, зроблене у рамках проєкту Mariner / Фото NASA

Дослідники відверто визнали, що мали на меті встановити бодай теоретичну можливість існування на Венері умов для підтримання життя. І, на їхню думку, таки встановили. Результати дослідження опубліковані 27 вересня у журналі "Астробіологія".

Чому це важливо? Бо тепер інші дослідники та космічні місії будуть знати, що саме та де саме шукати в атмосфері Венери, аби остаточно довести чи спростувати факт (чи здогад) існування там життя.