Остання стадія еволюції зірок малої та середньої маси, яку земним ученим довелося спостерігати. Сьогодні поговоримо саме про них.

Також цікаво Як компанії можуть допомогти екології і чому це важливо зробити уже сьогодні

Білі карлики: що це та звідки беруться

Більшість масивних зірок зрештою перетворюються у наднові, а от зірки низької або середньої маси (не більше, ніж 8 мас нашого Сонця) стають білими карликами.

Що цікаво, як кажуть у NASA, аж 97% зірок Чумацького Шляху чекає саме така доля.


Ця доля спіткає 97% зірок Чумацького Шляху – стати білим карликом / Фото ESA

Формування і доля білого карлика

Отже, великі зірки наприкінці свого життя вибухнуть у сильній надновій, залишаючи після себе нейтронну зірку або чорну діру. А менші зірки йдуть трохи спокійнішим шляхом (наше Сонце теж, до слова):

  • Спершу вони розбухнуть до класу червоних гігантів.
  • Потім викинуть свої зовнішні пласти у планетарну туманність.
  • Залишиться ж ядро, яке й буде білим карликом.

А ще менші зірки можуть і пропустити стадію червоного гіганта – вони просто спалять весь свій водень і потьмяніють.


230 тисяч білих карликів на фото з супутника Gaia / Фото ESA

Характеристики білих карликів

Коли у зірки закінчується паливо (водень), то зупиняється термоядерний синтез, і вона руйнується всередину на себе – і так ущільнюється.

  • Саме тому білі карлики у приблизно масу Сонця мають радіус як у Землі.
  • Тобто вони є одними з найщільніших об’єктів у космосі, сперечатися з якими можуть тільки нейтронні зірки та чорні діри.

Сила тяжіння на поверхні білого карлика у 350 тисяч разів перевищує силу тяжіння на Землі. Простіше кажучи, людина у 70 кілограмів на Землі на білому карлику важила б десь 23 тисячі тонн.

Ще цікавого? Дивіться відео про зірки незвичайної форми: