Ці уявлення дозволяють створили новий і вдосконалений "посібник" по такому типу планет. А ще й допомагають більше дізнатися про формування планет загалом.

Також цікаво Як компанії можуть допомогти екології і чому це важливо зробити уже сьогодні

Нове дослідження допоможе класифікувати гарячі юпітери

Гарячі юпітери – це гігантські газові планети, які літають навколо своїх зірок на надзвичайно вузьких орбітах.

Вони дещо схожі з нашим Юпітером, але не тотожні. Опубліковане у Nature Astronomy дослідження групи вчених з Університету Аризони дає усім охочим безпрецедентний "посібник" для класифікації та розуміння гарячих юпітерів і формування планет загалом.

Наприклад:

  • Кількість. Астрономи вважають, що тільки приблизно 1 з 10 зірок має гарячі юпітери. З іншого боку, цей клас планет складає значну частину відкритих донині екзопланет, бо вони більші та яскравіші за інші класи (як-от скелясті, схожі на Землю, або менші та холодні газові планети).
  • Розмір. Від третини розміру нашого Юпітера до 10 його мас.
  • Орбіта. Усі гарячі Юпітери обертаються навколо своїх зірок на надзвичайно близькій відстані (ближчій, ніж Меркурій до Сонця). Рік на типовому гарячому юпітері триває від кількох годин до кількох днів (Меркурій оббігає довкола Сонця за три місяці).


Гарячі юпітери – це гігантські газові планети на малих орбітах навколо своїх зірок / Фото unsplash

  • Температура. Через близькі орбіти більшість, якщо не всі, гарячі Юпітери обернені до зірки однією стороною. Відповідно, тепла сторона планети нагрівається до 5000 градусів за Фаренгейтом, а холодна – тільки до 1400 (утім, цього досить, аби розплавити алюміній).
  • Хімія. Також дослідники сформували уявлення про теплову структуру атмосфер гарячих юпітерів і дозволили побудувати індивідуальні профілі температур і тисків для кожного з них. Потім команда проаналізувала світло ближнього інфрачервоного випромінювання (характеристики поглинання). Це дозволяє дослідникам отримати інформацію про хімічний склад гарячих юпітерів. Чому це важливо? Наприклад, якщо в атмосфері планети є вода, вона поглинає світло у 1,4 мікрона. І так її можна виявити.

За словами авторів дослідження, результати можна використовувати для визначення того, що астрономи можуть побачити, спостерігаючи за гарячими юпітерами. Особливо після запуску флагманського телескопа NASA Джеймса Вебба, запланованого на 18 грудня.