І не менше – вважають інакше. Мовляв, оскільки немає доказів існування позаземних цивілізацій, то це щонайменше свідчить про те, що вони надзвичайно рідкісні.
Варто знати Перша українська місія на Місяць представлена на Експо-2020 у Дубаї
Але чому ми все про людей та про людей? Може, життя на інших планетах існує у простіших формах – наприклад, як мікроорганізми.
У чому суть теорії панспермії
Автори дослідження, опублікованого у Biosystems, припускають, що життя у космосі – це якраз зазвичай бактерії. І вони набагато розумніші, ніж ми собі думаємо.
- Передусім, не треба вважати, що мікроби – це тільки одноклітинні організми, які викликають хвороби. Насправді вони є організованими, хоч і слабко, багатоклітинними утвореннями.
- Бактерії, наприклад, живуть як багатомільярдні колонії, здатні "мислити" та приймати рішення. Ба більше, всі колонії бактерій на Землі з'єднані у глобальну бактеріальну надсистему – бактеріосферу.
- І, на відміну від людей, ця надсистема існує вже понад три мільярди років! Навіть сьогодні бактерії є домінуючими живими істотами на Землі. Приберіть їх із біосфери – і життя на нашій планеті просто зникне.
Так от: знаючи все це, дослідники припустили, що саме бактерії можуть бути набагато придатнішими для космічних подорожей та комунікації з іншими живими організмами, ніж люди.
Бактерії на Землі живуть мільярдними колоніями, здатними приймати рішення / Фото unsplash
Дійсно, практичні дослідження поведінки земних бактерій у космосі показало, що вони можуть виживати там щонайменше три роки. А якщо переходять у стан сплячки – так і взагалі мільйони. Тобто, вони дуже і дуже стійкі.
Чи можуть бактерії спілкуватися з позаземним життям
Дослідники вважають, що бактеріосфера потенційно може повторити ті ж кроки, які робить SETI (Search for Extraterrestrial Intelligence – проєкт із пошуку позаземних цивілізацій). А саме:
- Перший крок – зчитування інформації космічного масштабу.
- Другий – оцінка інформації щодо того, чи на далеких планетах є життя.
- Третій – передача інформації про себе розумним інопланетянам (намагання встановити контакт).
Тож вчені змоделювали ці кроки у форматі "мікробного SETI", і виявили, що:
- Перший крок. Мікроби мають обмежену здатність зчитувати інформацію космічного масштабу. Наприклад, ціанобактерії зчитують частину електромагнітних сигналів Сонця (фототропізм).
- Другий. Ціанобактерії мають біотехнологію для оцінки отриманих сигналів. І це, увага, – фотосинтез, який перетворює воду, сонячне світло та вуглекислий газ у кисень та поживні речовини.
- Третій крок. Між мікробами є спілкування – за допомогою хімічного обміну. Тож і позаземні мікроби можуть інтегруватися в бактеріосферу Землі, якщо їхня хімія та метаболізм базуються на основі вуглецю.
А звідси й найважливіший зворотний висновок: мікроби з Землі можуть подорожувати у космосі (наприклад, на астероїдах), мешкати на далеких планетах, і там навіть "співпрацювати" з місцевими мікробами.
Щоб знайти цивілізацію на далеких планетах, можливо, треба глянути на дрібніші деталі / Фото
Так може, припускають дослідники, і немає сенсу шукати цивілізації у космосі на кшталт земної? Може, доцільніше шукати ознаки мікробного життя на придатних для життя планетах.