Парадокс Фермі: чому людство так сильно вірить в інопланетян
Джерело:
Space.comВсесвіт великий і старий. Має 92 мільярди світлових років ушир (і ще розширяється) й 13,82 мільярда років життя (і, ясна річ, дедалі старшає).
Іншими словами, інопланетні цивілізації мали достатньо часу, щоб виникнути та розвинутися. Та якщо згадати парадокс Фермі та інші думки видатних вчених – виникають сумніви.
Також цікаво Як приготувати гарячий алкогольний коктейль Тропічний: спробуй себе в ролі барMENa
Чому людство безмірно вірить та надіється, що не одне таке у Всесвіті
Почнемо здалеку. Парадокс Фермі прагне відповісти на питання, де ж ті інопланетяни є. Назвали його на честь лауреата Нобелівської премії фізика Енріко Фермі.
Десь, кажуть, у 1950 році Фермі "зрозумів, що будь-яка цивілізація зі скромною кількістю ракетних технологій та нескромною кількістю імперських стимулів могла б швидко колонізувати всю галактику".
Щонайменше, так пишуть представники Інституту пошуку позаземного інтелекту (SETI) у США у поясненні до терміну "парадокс Фермі".
Енріко Фермі – видатний вчений / Фото Atomic Heritage
А проте коли Енріко Фермі зробив своє знамените зауваження, єдині планети, про які знали вчені, були в нашій власній Сонячній системі. Але з 1992 року астрономи почали помічати інші світи – нині ми називаємо їх екзопланетами. І таких вже виявили понад 4500. Причім це тільки дрібка, яку ми побачили.
- За допомогою досконалих телескопів вчені тепер можуть досліджувати хімічний склад атмосфер екзопланет.
- Намагаються зрозуміти, як часто кам’янисті планети формуються у так званій "зоні життя" своїх батьківських зірок (це діапазон орбітальних відстаней, на яких вода може існувати на поверхні планети).
- Намагаються підрахувати інші фактори, від яких залежить існування життя – активність зірки-господаря тощо.
Відповіді на складні досі питання спробують допомогти дати:
- Довгоочікуваний космічний телескоп Джеймса Вебба. Серед іншого він полюватиме на потенційні біосигнатурні гази у повітрі довколишніх екзопланет.
- А ще – місія Європейського космічного агентства PLATO (PLAnetary Transits and Oscillation of stars) з 2026 року.
- І на Землі у найближчі 10 років запустять три величезні наземні обсерваторії.
Якщо розвиток технологій піде тими ж темпами й не буде якоїсь біди, прогнозують вчені, перший міжзоряний робототехнічний корабель Земля зможе запустити приблизно у 2050 році.
Радимо прочитати Скільки років Чумацькому Шляху і як він виник
Та що ж воно таке – цей парадокс Фермі
Усі ці наукові досягнення дають право і змогу людство все міцніше вірити, що ми не одні у Всесвіті. І що пошуки позаземного розуму рано чи пізно дадуть результат. Та…
Та поки що розуміння астробіології відносно примітивне. Навіть щодо життя "у нашому дворі" ми не надто добре обізнані.
- Наприклад, ми знаємо, що мікроби можуть виживати в екстремальних умовах, і можуть існувати на Марсі, на Європі й Енцеладі, на гігантському супутнику Сатурна Титані...
- Але ми не досліджували жоден із цих світів настільки добре, щоб знати це напевно.
Ти ж уже вловив, у чому суть парадоксу Фермі? Якщо коротко: у людства є стійке відчуття, що позаземне розумне життя існує, але немає жодних цьому доказів.
Щоб розв'язати парадокс Фермі, треба точно знати (наголошуємо – саме знати, і саме точно):
- Як часто життя розвивається на інших планетах.
- І як часто життя доходить до рівня розвитку, коли у нього виникає бажання спілкуватися з іншими розумними формами або плавати серед зірок.
Трохи більше про це розповімо у наступній статті – вже післязавтра.