Очі у розмові допомагають людям регулювати потік інформації, зчитувати емоції співрозмовника і передавати йому свої. Є навіть окрема дисципліна, яка вивчає мову очей і візуальну поведінку – окулесика.

Також цікаво Запах і зовнішність: як жінки впізнають чоловіків із "хорошими генами"

Що таке окулесика

Паралінгвістика — розділ мовознавства, який вивчає невербальні засоби спілкування. Тут і темп, тембр, гучність мови, паузи, мелодика, артикуляція звуків і багато іншого. Тут і, ясна річ, жести, пози й міміка.

  • Окулесика ж є частиною паралінгвістики.
  • Ця дисципліна вивчає мову очей, візуальну поведінку людини.

Адже кожен погляд має чіткі параметри – напрям, лінію, об'єкт, рух, розмір (очей і зіниць), тривалість тощо, – завдяки яким можна транслювати тисячі безсловесних повідомлень.


Кожен погляд має чіткі параметри, і не тільки людський / Фото unsplash

Очі як спосіб зв'язку

Різні тематичні дослідження встановили, що мова очей впливає на встановлення контакту зі співрозмовником і на стійкість цього зв'язку. Причому впливають на це буквально нюанси.

  • Наприклад, якщо в одного зі співрозмовників закрита верхня частина обличчя (та, де розташовані очі), то у другого виникає відчуття дискомфорту.
  • Адже контакт з очима партнера по розмові важливий для зчитування його емоційного стану загалом, його реакції на почуте чи побачене (схвалення чи осуд, зацікавленість чи байдужість тощо).

І з огляду на зчитане змінювати власну тактику у розмові (залежно від її мети). Не менш важливо й те, що за наявності візуального контакту люди сприймають інформацію глибше й точніше.


Залежно від погляду співрозмовника ми змінюємо тактику під час спілкування / Фото unsplash

Культурні та регіональні особливості трактування поглядів

Він залежить від заведеного у тому чи іншому суспільстві етикету, культурних традицій, етнічних особливостей тощо.

  • До прикладу, в Ефіопії знаком поваги у розмові є погляд вниз. Такий же візуальний жест має інше значення у Латинській Америці – там так роблять тільки діти у розмові зі старшими.
  • В Індії занадто часті погляди в обличчя або в очі у розмові сприймають як знак агресії, щонайменше – неповаги. А от араби відсутність таких поглядів вважають неввічливим.

У США пильно розглядати іншу людину вважають ознакою неввічливості чи невихованості. Інакше – у Європі, там пильно дивитися в очі – цілком нормально.


Культурні та етнічні особливості поведінки поглядів є, і їх варто знати / Фото unsplash

Поведінка погляду: на що звернути увагу під час розмови

У більшості культур тривалий прямий погляд в очі співрозмовник фіксує навіть на великої дистанції. Такий погляд привертає увагу і провокує зворотну реакцію. Однак може викликати й роздратування.

  • У такому випадку заспокійливим сигналом буде якраз уникнення прямого погляду.
  • Це вкрай важливо, адже від початку розмови може залежати весь її подальший перебіг і результат.

Водночас відсутність візуального контакту (якщо людина не дивиться на співрозмовника) можуть сприйняти як знак неуваги й нудьги. У такій ситуації дуже допоможе обмін короткими поглядами, який спонукатиме до діалогу.

Варто знати Звідки у людини з'являються ревнощі й до чого тут заздрість