За аналогією – це як закодована у нашій ДНК інформація генетична. А отже, її можна обчислити у формі математичних даних.
Варто знати Коли менше означає більше: 5 переваг алкоголю у мініформаті
У Всесвіті – 6 на 10 у 80 степені бітів інформації
Тоді вчені у різних куточках землі взялися рахувати, скільки ж тієї інформації містить Всесвіт. Задача, безумовно, не з простих, адже з усіх сторін її оточують парадокси. Наведемо тут один найсвіжіший приклад.
Доктор Мелвін Вопсон з Портсмутського університету запропонував свою оцінку того, скільки інформації закодовано у всій баріонній матерії – простіше кажучи, світлій матерії (бо є ж іще темна) – Всесвіту.
Дослідження опублікували в науковому журналі Американського інституту фізики AIP Advances. А базоване воно приблизно на тих же принципах, що й IT!
- Описаних, зокрема, у роботах відомого математика, інженера-електрика та криптографа Клода Шеннона, якого називають батьком цифрової ери.
- Саме Шеннон ще у 1948 році в статті "Математична теорія комунікації" фактично створив термін "біт" як одиницю виміру інформації, якою ми користуємося й нині.
А що ж Вопсон?
Він вирахував масу одного окремого біта інформації – 3,19 на 10 у мінус 38 степені кілограма. Далі порахував середню масу елементарної частинки – і визначив, що вона містить 1,509 біта інформації.
Вопсон математично вирахував кількість інформації у Всесвіті / Фото unsplash
Далі – все просто як борщ:
- Вчений використав число Еддінгтона, яке співвідноситься із загальною кількістю протонів у Всесвіті.
- Вивів формулу для отримання кількості всіх елементарних частинок у космосі.
- Ну і помножив цю кількість на 1,509 біта.
Так і вийшло, що загальна кількість кодованої інформації у Всесвіті становить 6 на 10 у 80 степені біт. Це 7,5 на 1059 зетабайт або 7,5 октодецильйонів зетабайт.
До слова, у всьому світі впродовж 2020 року створено всього 64,2 зетабайта інформації. Це так, для порівняння.