Але – як засвідчує марсіанський ландшафт та інші докази – колись Марс був зовсім іншим місцем, з теплішою, щільнішою атмосферою та водою на поверхні. Але скільки тієї води колись було на Марсі? І чи було цього достатньо для існування життя?

Також цікаво Від спотикача до медовухи: історія появи українських алкогольних трунків

Марс був вкритий океанами

Згідно з новим дослідженням міжнародної групи планетологів, на Марсі могло бути достатньо води 4,5 мільярда років тому, щоб покрити його глобальним океаном углиб до 300 метрів. А органічні молекули й інші елементи, рознесені по космосу астероїдами та кометами, підтверджують, що Марс, можливо, був першою планетою в Сонячній системі, на якій було життя.

Дослідження провели Інститут фізичних тіл Паризького університету (IPGP), Центр формування зірок і планет Копенгагенського університету (StarPlan), Інститут геохімії та петрології (GeoPetro) ETH Zürich та Інститут фізики Бернського університету. За висновками вчених:

  • Вода та будівельні блоки для життя (органічні молекули) 4,5 мільярда років тому розподілилися по всій Сонячній системі.
  • І от у марсіанських метеоритах, датованих цим періодом (які були частиною кори Марса колись), зафіксували мінливість ізотопу хрому (54Cr).

Космос
Астероїди рознесли органічні молекули по всій Сонячній системі / Фото NASA

Іншими словами, склад цих метеоритів показує нам початкову кору Марса – у стані, в якому вона була до того, як астероїди випарували воду та інші елементи з поверхні. Тож завдяки аналізу 54Cr вчені зробили такий висновок:

  • Кілька мільярдів років тому на Марсі було достатньо води, щоб покрити всю його поверхню океаном у щонайменше 300 метрів завглибшки. А в деяких районах – і до кілометра.
  • Для порівняння, у той час на Землі води було дуже мало, адже об’єкт розміром з Марс зіткнувся з нашою планетою. Що, нагадаємо, призвело до утворення Місяця (за однією з гіпотез).

Крім води, астероїди також принесли на Марс органічні молекули, як-от амінокислоти (будівельні блоки ДНК, РНК і білкових клітин) під час пізнього важкого бомбардування. А це означає, що життя могло існувати на Марсі, коли Земля ще була стерильною.