Пригадай, ми писали про атомні годинники на GPS. Вони просто не починають наступну добу, поки не проклацають ті 38 мікросекунд, на які відстали впродовж доби поточної. Але є й інші цікаві теорії. Хоча вони трохи далі від науки, про них теж варто знати.

Також цікаво Забули про нейтральність: чому зростає популярність преміум-алкоголю

Чи можуть кротовини перенести нас у часі

У NASA погоджуються, що загальна теорія відносності надає теоретичні сценарії подорожей у минуле. Але це не шматок пирога, який можна просто взяти зі столу. Таким шматком радше є червоточини (чи кротовини).

  • Це теоретичні тунелі крізь тканину простору-часу, які можуть з'єднувати одні моменти й місця у реальності з іншими.
  • Їх ще називають "мости Ейнштейна-Розена", "кротові нори космосу" (кротовини) або "білі діри".

Загалом тема кротовин – доволі спекулятивна. Наукова фантастика забрала собі цю ідею та експлуатує на повну. Але – у реальному житті жодних червоточин будь-якого штибу ніхто й ніколи не виявляв.

Поки що у цій царині усе тільки гіпотетичне.

  • Одні гіпотези кажуть, що ці кротовини біля "входу" вкрай вузькі (10 у -33 степені сантиметра), а тому малопомітні.
  • Інші кажуть, що тунелі нестабільні та навряд чи дозволять у собі подорожувати.
  • Ще інші – що, навпаки, червоточини дуже життєздатні, і взагалі є ярликами простору-часу.

У приклад можна навести статтю вченого-фізика Паскаля Койрана (зовсім свіжу, жовтня 2021 року), який завдяки новій метриці Еддінгтона-Фінкельштейна простежив рух частинки через гіпотетичну кротовину. Заглиблюватися у пояснення тут не будемо – якраз через гіпотетичність, але якщо цікава ця тема – стаття Койрана таки варта уваги.


Кротовина – теоретична можливість подолати обмеження часу й простору / Фото unsplash

Інші цікаві альтернативні теорії подорожей у часі

Інші рішення, які можуть дозволити стрибки вперед і назад в часі, ще дальші від науки. Та й мають більш ніж вагому ваду: людина не зможе вижити під впливом гравітаційного притягування та відштовхування, яких вимагає кожне альтернативне рішення. А проте чому б про них не дізнатися?

Теорія нескінченного циліндра

Астроном Френк Типлер запропонував такий механізм ("циліндр Типлера"):

  • Взяти речовину у 10 разів маси Сонця, згорнути її в дуже довгий й дуже щільний циліндр на кшталт спагетті, і обертати навколо нього по точній спіралі та зі швидкістю у кілька мільярдів обертів на хвилину космічний корабель.
  • Так, мовляв, корабель зможе подорожувати назад у часі.

Ясна річ, практично цю теорію не перевіриш. Та навіть теорія каже, що циліндр цей мав би бути або нескінченно довгим, або зробленим з якоїсь невідомої людям матерії.

Тож в осяжному майбутньому нескінченні міжзоряні макарони ми не побачимо.

Теорія вакуумного пончика

Фізик-теоретик Амос Орі з Ізраїля запропонував модель машини часу, створеної із вигнутого простору-часу – вакууму у формі пончика, оточеного сферою нормальної матерії. Ось як пояснив свою теорію автор:

Якби ми створили простір з подібним викривленням, яке б дозволило лініям часу замикатися, це могло своєю чергою дозволити майбутнім поколінням повернутися у часі, щоб відвідати нас.

Звісно, є кілька застережень щодо машини часу Орі.

  • По-перше, ніхто не зможе подорожувати в часи, які були раніше, ніж винахід і конструкція пончика часу.
  • По-друге, винайдення й конструкція цієї машини залежатиме від нашої здатності маніпулювати гравітаційними полями. А це насправді подвиг, який поки недосяжний та може бути хіба теоретично допустимим.