Це фізик, який вивчає природу часу у Ліверпульському університеті Великої Британії. Він переконаний, що реальність має чимало фантастичних нюансів.

Варто знати Перша українська місія на Місяць представлена на Експо-2020 у Дубаї

Всесвіт існував завжди: розповідаємо про теорію

У своїй роботі Бруно Бенто використав нову теорію квантової гравітації – теорію причинно-наслідкових множин. У ній простір і час розбиті на дискретні шматки, а на певному рівні існує єдина фундаментальна одиниця простору-часу.

Цей підхід Бенто з колегами застосували для дослідження початку Всесвіту. І виявили, що, можливо, Всесвіт його не мав – а завжди існував у нескінченному минулому.

Спробуємо пояснити складне по-простому

У нас є дві центральні теорії Всесвіту – квантова фізика та загальна теорія відносності.

  • Перша успішно описала 3 з 4 фундаментальних сил природи (електромагнетизм, слабку силу та сильну силу).
  • Друга дає найпотужніший і найповніший опис сили тяжіння.

Але. Принаймні у двох місцях математика загальної теорії відносності ламається – коли мовиться про центри чорних дір і про зародження Всесвіту.

  • Ці області вчені називають "сингулярностями".
  • Там закони фізики не працюють, а теорія відносності спотикається сама об себе.
  • Проблема – в гравітації, яка у сингулярностях стає неймовірно сильною на дуже маленькій площі.

Для розв'язання задачі фізикам потрібен чіткий опис сильної гравітації – квантової теорії тяжіння. Спроб дати такий опис було багато, як-от теорія струн або петель, але всі вони недостатньо повні.


Теорії виникнення Всесвіту наразі не ідеальні / Фото unsplash

Теорія причинно-наслідкових множин

Теорія причинно-наслідкових множин – це підхід, який повністю переписує наше розуміння простору та часу. І ось чому.

  • У всіх сучасних теоріях фізики простір і час є суцільними тканинами, які лежать в основі реальності.
  • На такій тканині дві точки можуть перебувати максимально близько одна до одної у просторі, а дві події – можуть відбуватися поруч за часом одна до одної.

А от каузальна теорія множин переосмислює простір-час як серію дискретних шматочків – або просторово-часових "атомів". Ця теорія встановлює жорсткі обмеження щодо того, наскільки близькими можуть бути події (точки) у просторі та часі – вони не можуть бути ближчими за розмір "атома".

До слова Астероїди били Місяць навіть дужче, ніж здається

Поява цієї теорії має важливі наслідки для тлумачення природи часу.

  • Теорія причинно-наслідкових множин знімає проблему сингулярності Великого вибуху.
  • Адже каже, що матерія не може стискатися до нескінченно малих точок – мовляв, вони не можуть бути меншими за розмір атома простору-часу.

Гм, та який без Великого вибуху має вигляд початок нашого Всесвіту? А ніяк.

  • Так виходить, що він був завжди.
  • А те, що ми знаємо як Великий вибух – усього лиш особливий момент життя постійно існуючої реальності.